Іван Кисіль: «Мені був потрібен чарівний стусан знань, і я його отримав»
Часто розвиток карʼєри в ІТ лінійний: джун → мідл → сіньйор → тімлід. Але не всім він подобається. Що робити тим, хто віддає перевагу копирсанню у власному коді та роботі у своїй затишній хмарі?
Іван Кисіль знайшов відповідь на питання, куди рухатись спеціалісту, що не хоче бути менеджером. Він змінив 5 професій в ІТ та створив свою дорожню карту, якою впевнено крокує.
Посада: SRE-інженер, DTEK
Вік: 37
Попередня освіта: ЛНУ ім. Івана Франка, факультет прикладної математики та інформатики, спеціалізація — дискретний аналіз та інтелектуальні системи
Курси: Адміністрування Linux, Адміністрування баз даних
Бекграунд: ІТ сапорт, системний адміністратор, адміністратор систем, DevOps-інженер
Працював під час навчання
Обрав свій вектор розвитку
Свою карʼєру в ІТ почав із сапорт-гая, потім перейшов у системні адміністратори. Досить довго працював на цій посаді, але хотів рухатись далі. Спочатку ставив собі просту ціль — стати адміністратором систем. З готовими архітектурами я напрацювався, хотів уже будувати нові, свої.
На посаді адміністратора систем з часом теж зрозумів, що все чого міг, я вже досягнув. Знову потрібно рухатись вперед. Так я вирішив стати DevOps-інженером. Але для цього мені потрібно було вивчити Linux.
Як системний адміністратор я пропрацював багато часу з інфраструктурою, але на Windows. А контейнеризація, докеризація — те, з чого бажано починати вивчення методології DevOps — на Linux. Тому я вирішив шукати курси, які допоможуть мені опанувати нову систему.
Диявол в деталях, а я їх не знав
Я вмів працювати з інструментами, знав технології, але поверхнево. Мені потрібні були глибинні знання, траблшутінги. Розуміти, що робити, якщо щось піде не по плану. На жаль, я такими знаннями не володів.
На курсі з адміністрування в ITEDU мені давали саме ту інформацію, яка мені потрібна. Ми розглядали кожну ситуацію зі всіх сторін. Не тільки ідеальний хід справ, а й проблеми, з якими можна зіткнутись. Копали так глибоко, як могли.
Хоч я проходив базовий рівень адміністрування, на курсі додатково викладали речі, про які я навіть не розраховував дізнатись. Коли я прийшов на навчання, то був молодий-зелений і взагалі не знав систем. Тепер зі всім цим маю справу і використовую на практиці. Наприклад текстові редактори сьогодні як Біблія для мене. Чудово подавались закінчення лекції.
В кінці кожної теми ми отримували саммарі. Мені так сподобалась ця практика, що тепер завжди пишу собі короткі висновки, коли сам вчусь чи навчаю інших
Вчився не по шаблону, а на реальних задачах
Зазвичай на курсах по певному інструменту, тому ж AWS чи Azure, готують темплейт, з яким працюєш. В нього потрібно лише внести свої дані, розгорнути проєкт, і все — ти молодець! Такий формат навчання ознайомлює з інструментом і його можливостями. Проте погано готує до реальних проєктів — на практиці, на жаль, все зазвичай не так веселково.
На курсі ми починали все з нуля: кодили ручками, розгортали все самі, працювали з живим нешаблонним проєктом. Це дало нам можливість не тільки зрозуміти, як все працює, а й познайомитись із траблшутінгом проблем, побачити, які вони бувають, навчитись їх вирішувати.
Я відвідую багато курсів, але дуже рідко показують реальні проблеми. Бо коли в тебе готовий темплейт, ти пару слів вписав і все працює. А от коли отримуєш траблшутінг складнощів і застосовуєш різні підходити до їх вирішення, то глибше занурюєшся в технологію, і твої знання ґрунтовніші, сильніші.
Отримав не рибу, а вудку
Мене не цікавить робота з фінансами, планування та організація процесів роботи команди чи департаменту. Більше люблю у своєму коді покопирсатись. Тому я вирішив розвиватись нелінійно — в менеджери, а якісно — розширювати горизонт своїх знань.
Щоб розширити напрямки своєї роботи й підтвердити свої навички, мені довелось пройти кваліфікацію. Більшість питань на цьому іспиті були орієнтовані на траблшутінги. Завдяки курсам я відповів на питання і пройшов кваліфікацію. Звісно, я не знав відповіді на 100%, бо володів базовими знаннями. Але я вмів мислити так, як потрібно, знав типові проблеми, міг змоделювати ситуацію і свої дії в ній. Це дало мені впевненості й допомогло пройти тест.
Якщо ти володієш інструментами чи технологіями трішки більше чим базово, то вже можеш підхопити завдання колеги, коли він у відпустці чи на лікарняному. Робота не зупиняється, коли немає вузького спеціаліста. Саме так можна рости й розвивати сферу свого впливу на проєкт. З розширенням обов’язків зазвичай збільшується зарплата.
Зрозумів, що головне не заіржавіти
Зараз я вже Site Reliability Engineer, і за свою карʼєру змінив не один проєкт та компанію. Коли розумів, що технології на проєкті починають застарівати, а в найближчій перспективі нічого нового немає, то я прощався з роботою.
І, швидше за все, там потім зʼявлялись нові масштабніші завдання, але я не міг дозволити собі розкіш очікувати. Коли зʼявляється класний проєкт, ти можеш на нього просто не потрапити, бо твої знання вже застарілі, підходи змінились і ти нічого нового в нього привнести не зможеш. І якщо боятись змін, то є ризик заіржавіти та втратити кваліфікацію.
Поради
- Розвивайте софт скіли. Вчіться комунікувати з колегами, не бійтесь ставити питання, особливо на курсах, та дізнавайтесь більше нового.
- Розширюйте свої знання. Якщо не хочете рости у менеджери, проаналізуйте, де у відділі ботлнек, щоб його вирішити. Опануйте нові технології та ростіть якісно як спеціаліст. З розширенням обов’язків зможете претендувати на більшу зарплату.
- Не бійтесь змін. Змінюйте роботу, якщо розумієте, що проєкт обростає легасі. Разом із ним ви можете втратити актуальні навички й отримати нові завдання буде складніше.
- Стежте за перспективами. Іноді на новому проєкті можуть платити менше. Часто так трапляється, коли хочеш бути на хвилі з технологіями, що грошова винагорода на такому проєкті менша, ніж наявна. Однак, результат вернеться сторицею — дохід може вирівнятись, а в перспективі — зрости в рази.