Війна

«Сила нескорених»: нескінченні подвиги незалежних

Вітаємо із надважливим для кожного з нас днем — Днем захисників і захисниць України! Подякуймо тим, хто героїчно та сміливо відстоює нашу Батьківщину на фронті проти російських військ.

Кожен з нас відстоює незалежність по-своєму:

• Медики, що лікують поранених та хворих;
• ДСНС, що ліквідують пожежі та дістають людей з-під завалів;
• Комунальники, що за день ремонтують постраждалу критичну інфраструктуру;
• Заклади, що годують військових та тих, хто цього потребує;
• Благодійні фонди та організації, які не втомлюються допомагати всім, чим можуть;
• Артисти, актори, стендапери, що виступають, збирають гроші для фондів та розповсюджують інформацію про війну;
• Ті, хто ходить на мітинги за кордоном та носять синьо-жовті стрічки, щоб нагадувати всім про Україну;
• Фотографи, що документують злочини окупантів;
• Громадяни інших країн, що приїжджають воювати за Україну, висвітлювати правду чи допомагають біженцям у себе;
• Бізнеси, що продовжують працювати, виплачувати зарплати та сплачувати державі податки;
• Кожен українець чи українка, що роблять свою роботу, підтримують економіку та донатять ЗСУ.

Цей список можна продовжувати нескінченно. Ми всі робимо маленькі або великі подвиги щодня, що давно вписалися в наш звичний список справ.

Ми стоїмо єдиним фронтом, який щосекунди наближає перемогу над ворогом. 

Тож поговорімо про вас, наші захисники та захисниці.

Подяка військовим 💌

Розповіді про подвиги українського народу швидко ширяться світом. Про подвиги військових — ще швидше. Адже їм ми зобов’язані життям.

Дякуємо, що збиваєте ворожі літаки, ракети та дрони. Що передаєте окупантам гарячі привіти. Що виводите людей з-під завалів та допомагаєте дістатися в безпечне місце. Що приносите сльози радості щоразу, коли зустрічаєте наших на блокпостах на в’їзді на підконтрольні території та при звільненні українських міст та сіл.

Дякуємо, що стоїте до останнього та ні перед чим не здаєтеся. За «Азовсталь». За посланий російський військовий корабель. За всі спалені мости. За кожний клаптик нашої землі, який ви відважно відстоюєте та відбиваєте!

Дякуємо тим, хто без жодного бойового досвіду пішли навчатися, щоб захищати свою країну. Або повернувся для цього з-за кордону. Та тим, хто просто виконує свій громадянський обов’язок.

Також дякуємо нашим відважним колегам, що після 24 лютого долучилися до захисту України на фронті або зайнялися волонтерською діяльністю. З їхніми історіями можна ознайомитися в попередніх матеріалах: про розробника Володимира, акаунт-менеджера Костянтина та СММ-ника Володимира. 

Подяка цивільним 💌

Щоб бути героєм необов’язково бути військовим. Тож поговорімо про цивільних, які допомагають тим, чим можуть, адже кожна наша справа важлива для загальної мети. Сподіваємось, що вони надихнуть вас на більше.

Олена: справжня історія проти фейку

Олена — вчителька історії України, що 6 років пропрацювала у столичному ліцеї. Після народження сина вона повністю змінила діяльність. Це був сезонний бізнес на узбережжі Чорного моря.

2022 рік змінив життя її сім’ї кардинально — квартиру на Київщині зруйнували, бізнес на березі моря також. Тож Олена вирішила повернутися до вчителювання. Тепер навчає історії дітей з окупованих територій.

Навчатися в тих областях — складно.

Учні розповідали, як на лінійці директор-колаборант побажав «мирного неба». А дітям аж погано стало від такого лицемірства та цинізму. Але це ще не все. Вони змушують навчатися російською, на що учні відповідають, що не знають її. А вчитель історії на це цитує Кобзаря «і чужому навчайтесь й свого не цурайтесь». Для дітей це якийсь сюрреалізм — колаборанти цитують Шевченка. 

Батьки кажуть, що ніколи не бачили стільки ненависті у дітях. Вони все розуміють,  інколи навіть краще за дорослих. Але вони так само пропускають усе це через себе, і, на жаль, більше піддаються впливу морально. Одна мама розповідала, що донька 4 дні не вставала з ліжка. Просто лежала і все: ні їсти, ні спілкуватися вона не хотіла. Замкнулася в собі.

Також окупанти під виглядом відпочинку заманюють людей та примусово евакуюють. Тому доводиться якось ховатись від цього. 

Марія: як військовим на ремонт машини збирала

Тато Марії захищає Україну ще з 2014 року, тож вона знала, що за повномасштабного вторгнення він точно піде на фронт. 

Якось спілкуючись із ним телефоном, тато сказав їй, що вони нарешті знайшли машину для своєї бригади. Проте коли відвезли її на техогляд, щоб привести все до ладу, їм нарахували ремонт на 40 000 грн. 

 «Ну а що робити? Скидатимемось із хлопцями на ремонт».

Марія засмутилася, що військові, які щодня ризикують життям заради Батьківщини та її людей, самостійно шукатимуть гроші на ремонт авто. А допомоги вони не стануть просити — занадто горді. 

За кілька днів у Марії був день народження. Вона вирішила, що найкращим подарунком для неї буде хоч якась сума, яка допоможе бригаді тата відремонтувати машину. 

Так і з’явилася монобанка «На ремонт авто». Все як треба: написала допис в інстаграмі, де пояснила ситуацію і додала в історії. Ним поділилося багато друзів та ще й додали кілька слів від себе. 

Марія багато не очікувала і сподівалася зібрати 10 000, це вже неабияк допомогло б. Проте вже менш як за годину сума добігала позначки у 8 тис. Далі — щохвилинне оновлення банки та 30 000 грн в результаті. Це суттєво допомогло військовим.

Авто відремонтоване, а бригада тата була неймовірно щаслива такому сюрпризу і підтримці. Ця історія — приклад того, що кожен з нас може зробити корисну справу. 

Тож збирайте гроші на допомогу та донатьте, якщо бачите, що ваші друзі чи знайомі цим займаються. Пам’ятаємо, що кожна гривня, навіть 1, важлива.

Ілля: про заснування фонду та «скрипку» Валлі 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, у місті Вишгороді організували благодійний фонд «Фортеця 4.5.0». Зібралися ініціативні люди та їх знайомі. Серед цих ініціаторів був і Ілля. 

Він розказав, як спочатку через знайомих збирали допомогу теплим одягом, ліками та шукали військову форму. Потім допомагали фінансово: вже купували й машини, й зброю.

Був період, коли допомога надходила з-за кордону та зовсім різних куточків України.

Ілля навіть не розумів звідки та через кого та допомога йде. Просто дзвонили з незнайомих номерів та казали «передаємо вам оце, заберіть, будь ласка, там».

 «Їхав, забирав, допомагав».

В минулому житті Ілля був дитячим тренером по карате. В його залі також були секції боротьби та кікбоксингу. На одній із секцій з боротьби займався Ваня — чоловік, що переїхав до Вишгорода зі сходу України у 2014 році. «Він завжди до мене нормально ставився, цікавився моїми справами та казав, що я роблю велику справу, бо навчаю дітей. Завжди був привітним».

І от коли Ілля почав активно займатися фондом, він висвітлював це на своїх сторінках у соцмережах. Ваня це побачив і якось сказав, що в нього є друг, який дуже хоче допомогти з автівкою для військових. 

Це круто, тож Ілля зідзвонився з цим хлопцем Олегом. Виявилося, що він хотів передати свою робочу автівку. Проте за 3-4 дні Олег сказав, що цю машину таки використовують по роботі, тож він може допомогти лише фінансово.

Що ж, головне — бажання допомогти, а способи знайдуться. Проте на той момент актуальнішою за автівку була гвинтівка. Тоді в Ірпені через річку добре було видно окупантів, але кулі до них не діставали, адже дистанція була понад 1000 м.

Справа благородна, тож Олег був не проти пожертвувати гроші на зброю. Вони зустрілися й от що найбільше здивувало Іллю: вони бачили один одного вперше, майже нічого один про одного не знали… Але Олег тисне йому руку і дає $3000. Просто незнайомій людині.  

Жанна та Віктор: про допомогу з-за кордону 

Щоб захищати Україну, необов’язково перебувати безпосередньо в країні. 

Жанна — українка, що переїхала в Угорщину в 1997 році. Там вона влаштувала своє життя та кар’єру, проте залишалася з Україною в серці. А Віктор — угорець, працює в мерії Будапешту. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони стали активно допомагати. Лише один з випадків — вони співпрацювали в рамках благодійного проєкту. Це була поїздка в табір в Угорщину для дітей, сім’ї яких зачепила війна.

Віктор займався організаційними питаннями: бюджетами, звітами, домовленостями та був постійно на зв’язку з групою. Навіть коли вона затрималася дорогою туди на кордоні та їхала на місце призначення всю ніч, він постійно слідкував за їх переміщенням, щоб допомогти заселитися.

Він також декілька днів провів з групою — під час екскурсії в Будапешт та прогулянок в місті, де знаходився табір. Віктор здружився з дітьми: завжди мав щось поїсти, якщо хтось з дітей не міг дочекатись обіду, купував усім смаколики та з усім допомагав.

Жанна була перекладачем групи. Вона була з дітьми не лише під час екскурсій, але й під час перебування в таборі. Жанна могла вирішити все: якщо хтось хворів, вона роздавала льодяники для горла, щось забули купити — Жанна все привезе, або завжди домовиться з ким треба. Майже всіх дітей вона знала поіменно.

Діти були настільки в захваті від поїздки та прикипіли до Жанни з Віктором, що дуже розчулилися, коли прощалися. А ще намалювали милі малюнки на згадку та подарували їм. Тепер всі чекають нової зустрічі, а малюнки прикрашають двері у мерії Будапешта.

В результаті цієї поїздки мер Києва Віталій Кличко навіть виписав подяку всім причетним до її організації.

Як привітати захисників та захисниць?

Найкращий спосіб — це подякувати за те, що ми побачили сьогоднішній день.

І, звичайно, донати!

Тільки разом ми подолаємо ворога, тож маємо підтримувати один одного. Донатити військовим на екіпірування, автомобілі та зброю. Допомагати тим, хто рятує тваринок від наслідків війни. Тим, хто возить гуманітарку в окуповані райони.

Тож донатьте на важливі справи. Ось кілька варіантів:

• Фонд Сергія Притули
• Фонд «Повернись живим»
• Благодійна організація «Гілляка». Її створила наша дизайнерка Валерія разом зі своїм хлопцем
• Благодійний фонд «Фортеця 4.5.0» — фонд Іллі
• Слідкуйте за зборами Ігоря Лаченкова та Сергія Стерненка
• Гуманістичний фронт UAnimals

Ми в IT Education Center даруємо постійну знижку 50% учасникам та учасницям бойових дій, а також їхнім дітям. Вона діятиме, доки існує наш освітній центр.

Також у нас діють інші постійні знижки — ознайомитися з ними можна у розділі з акціями.

Разом до перемоги! Все буде Україна.