Користувачам Linux варто запитати себе, коли вони востаннє оновлювали систему або апгрейдили обладнання, бо розробники планують поступово прибирати підтримку легасі-коду з ядра. Розповідаємо, чому так трапилось і кого це зачепить.
Навіщо цей крок?
Підтримка старого обладнання довгий час була однією з фішок Linux. Але тепер у гру ввійшли LLM-інструменти разом із фаззингом і автоматизованими перевірками, що масово генерують звіти про потенційні баги. Розробникам доводиться обирати: витрачати час на розбір сумнівних або малорелевантних репортів для систем, якими майже ніхто не користується, чи фокусуватись на розвитку сучасних і критично важливих підсистем.
За словами розробника Ендрю Ланна, підтримка старого обладнання епохи ISA та PCMCIA колись була майже непомітною. Та з появою AI ситуація змінилась: новачки активно шукають теоретичні дефекти в коді, який, імовірно, вже не має реальних користувачів. У підсумку те, що раніше було майже безплатною підтримкою, перетворилось на доволі відчутне навантаження.
Що конкретно прибирають з ядра?
- Драйвери для застарілих мережевих карт, зокрема серії 3Com (3C509, 3C515, 3C59x та інші).
- Драйвери пристроїв Xircom.
- Старі гігабітні адаптери Hamachi та Yellowfin.
- Протоколів, серед яких ATM, ISDN та радіоаматорський AX.25.
Кінець підтримки i486
Підтримку Intel 80486 планують прибрати не вперше — про це говорять ще з 2022 року, і сам Лінус Торвальдс тоді прямо заявив:
Немає жодної реальної причини продовжувати підтримку.
У нових патчах для ядра 7.1 ці зміни вже наближаються до завершення: розробники прибирають відповідні конфігурації, що фактично закриває можливість збірки ядра під i486.
Йдеться про процесори кінця 80-х, які сьогодні радше музейний експонат, ніж реальний робочий інструмент. Тож разом із цими змінами Linux підвищує мінімальну планку до рівня Pentium (i586) і поступово прощається зі ще одним шматком своєї легасі-історії.
Масштаб чистки
За даними Phoronix чистка вже активно відбувається. З ядра Linux прибирають одразу кілька застарілих підсистем і драйверів, зокрема ISDN, ATM, радіоаматорський AX.25, а також низку старих мережевих драйверів. У сукупності ці зміни вже мінуснули понад 138 000 рядків коду, що для ядра є відчутним спрощення структури.
По суті, це класичний рефакторинг великої системи: менше легасі — відповідно менше потенційних багів і менше витрат на підтримку. Для власників дуже старого обладнання це, звісно, не найприємніша новина, але з погляду стабільності й безпеки системи в цілому такий крок виглядає цілком виправданим.
Але
Різких нововведень ніхто не робить. Йдеться про поступові зміни в нових версіях ядра: старі драйвери просто перестають бути до нього дотичними. Більше того замість того, щоб повністю відмовитися від підтримки, Linux видалятиме патчі по одному за раз, а це означає, що користувач зможе відновити будь-який із цих драйверів, якщо він все ще залежить від них і готовий взяти участь у їхньому обслуговуванні.
Водночас попередні версії ядра не видалятимуть — вони залишаться доступними та ще довгий час будуть підтримуватися, особливо у LTS-релізах. Такий підхід гарантуватиме, що застарілі системи не будуть заблоковані назавжди, але більше не створюватиме постійного навантаження на обслуговування за замовчуванням.