За 15 років у одній професії можна глибоко зміцнити експертизу й водночас відчути потребу в нових викликах. Інколи цей досвід стає надійним фундаментом для зміни напряму — і навіть для того, щоб навчати нової справи інших.
Степан Лукачук, майбутній викладач курсів ITEDU, тривалий час працював сисадміном і прагнув розвиватися. Попри брак можливостей у рідному Івано-Франківську, в 2021 році він зміг знайти перспективний напрям і став DevOps-інженером.
Сьогодні ж Степан сам навчає майбутніх DevOps-інженерів, а ми пропонуємо вам краще познайомитись з нашим викладачем та його підходом до навчання у цьому матеріалі.
Як ви ввійшли в DevOps?
Перший курс я прослухав у 2019 році. Трохи пощупав інструменти та технології, але на детальніше знайомство не було багато часу, тож на тому все і закінчилось. Це все було цікаво, але роботу треба було робити і гроші заробляти. Я продовжив працювати на тій самій посаді, але про напрям DevOps пам’ятав.
Потім прийшли ковідні, 20-й і 21-й, роки. Всі бізнеси завмерли і мене скоротили на півставки. Але тепер необов’язково було сидіти в офісі і я познайомився з ремоут-форматом. Відповідно з’явилося більше вільного часу та гнучкий графік. Саме тоді я потрапив до DevOps-школи від однієї з франківських аутсорсингових компаній — Avenga.
Ці курси були глибшими, з практикою та командною взаємодією.
Ми серйозно занурювалися в DevOps: вивчали всі аспекти професії, будували схеми, розбирали автоматизацію, інфраструктуру та CI/CD. Усі процеси нам показували на практиці.
Навчання в школі тривало близько трьох місяців. Курс був досить об’ємним і завершувався великим проєктом. Нас було четверо, тому ми одразу вчилися командної взаємодії. Звісно, за мірками досвідчених інженерів проєкт не був надто складним, але для людей, які вперше працювали з такими технологіями, це був серйозний виклик.
Ми успішно захистили свої проєкти, і половина учасників отримали офери, серед них був і я. Так у 2021 році почався мій шлях DevOps-інженера.
Тоді попит на IT-фахівців активно зростав, особливо на DevOps-спеціалістів. Для компанії було вигідно виростити власного джуна, а для мене це була можливість увійти в нову професію.
Яким був ваш перший виклик у ролі DevOps-інженера?
Ситуація була доволі комічною і трапилась на першому проєкті, хоча я не був офіційно за ним закріплений. Я лише допомагав розробнику у форматі сапорту. Попередні 15 років системного адміністрування я мав справу виключно з Windows і дуже хотів відійти від цієї ОС через постійні баги, віруси і юзерські приколи. Проте той проєкт був саме на Windows. Я хотів максимально від нього втекти, а він сам мене наздогнав.
Завданням було налаштувати розгортання Windows-серверів через Jenkins, щоб вони автоматично піднімалися для запусків тестів та перевірок. Раніше я нічого подібного не робив, тому довелося з нуля самостійно розбиратися в інструментах та впроваджувати рішення. На щастя, цей складний і водночас цікавий кейс став моїм першим і останнім проєктом на Windows.
Який би міф про DevOps ви могли б спростувати?
Як на мене, один із найпоширеніших міфів в індустрії — це очікування, що варто взяти DevOps-спеціаліста на проєкт, він зробить якусь магію, і все запрацює ідеально.
Частково це правда: DevOps-фахівці справді вирішують багато проблем, які виникають між девелоперами, тестувальниками та іншими командами. Але це не «чарівна пігулка», яка автоматично все виправить.
Насправді все тримається на комунікації.
DevOps — це методологія. Вона виникла як взаємодія між development і operations командами. І вся її суть у тому, щоб налагодити якісну комунікацію між сторонами процесу. Коли всі одне одного чують — тоді й технічні, і бізнесові процеси рухаються добре.
А як ні, то поява DevOps-інженера, не зробить краще. У гіршому випадку навіть зашкодить, якщо процеси запущені хаотично або на проєкті є людина, яка керує всім одноосібно.
Питання вирішуються не технологіями, а домовленостями між живими людьми.
Як ви прийшли до того, щоб почати викладати?
У мене освіта — теоретична фізика. За спеціальністю передбачалося, що можна піти працювати в школу або викладати в університеті. Навіть була така думка, що після університету я повернуся до школи й буду викладати, стану шанованою людиною. Але, звісно, після кількох років навчання мрії забулися.
На п’ятому курсі я проходив магістерську практику з викладання студентам перших курсів, а раніше — шкільну практику. Пам’ятаю, що цей досвід, мені сподобався.
З часом, коли стаєш старший, з’являється природне бажання ділитися досвідом, щось пояснювати, когось навчати. Так я й прийшов до викладання курсів. Частково це, звісно, і додатковий заробіток. Але бажання саме викладати теж було.
Плюс я для себе відкрив ще один момент: коли викладаєш, сам починаєш краще розбиратися в темі. Те, що здавалося знайомим на базовому рівні, доводиться структурувати й пояснювати глибше. І в процесі ти й сам переосмислюєш багато речей.
На курсах, які я зараз веду в ITEDU, я теж для себе відкрив чимало нового.
Як ви розумієте, що навчання є ефективним, і які три ключові навички намагаєтесь прищепити студентам?
Для мене важливо, щоб курс був максимально прикладним — щоб студент міг винести з нього реальну користь і застосувати це в роботі чи використати для кар’єрного росту.
Коли я сам проходив курси, ще до DevOps-школи, це був не найкращий досвід: матеріал подавався на «відчепись». Тому для мене принципово, щоб навчання допомагало людині рухатися далі.
Щодо навичок, то тут не йдеться про якусь складну математику — це радше міф. Важливі інші речі:
- Уважність. У DevOps та інфраструктурі навіть дрібні деталі можуть сильно вплинути на продукт або бізнес. Десь щось не так налаштував і система вже поводиться інакше, або компанія починає втрачати гроші, особливо в хмарних середовищах.
- Системність. Потрібно постійно оновлювати знання і підходити до завдань структуровано: великі таски розбити на менші й рухатися крок за кроком.
- Постійно тримати руку на пульсі. В IT усе дуже швидко змінюється, тому важливо слідкувати за новими технологіями і трендами. Зараз, наприклад, усі говорять про AI. Це справді потужний інструмент, який можна використовувати значно ширше, ніж просто як чат-бот.
З якими викликами найчастіше зіштовхуються студенти під час навчання на DevOps-інженера?
Це досить персональна історія, бо всі люди різні. Хтось швидше сприймає інформацію, хтось довше її обробляє, у когось просто інший досвід.
Наприклад, на курсі Linux для новачків були студенти з менеджерським бекграундом. Їм було складніше сприймати матеріал, оскільки у них ще не було базового розуміння процесів.
З мого досвіду, незалежно від попереднього досвіду, найбільше запитань у студентів зазвичай виникає під час вивчення контейнеризації. На старті це виглядає досить абстрактно і потребує уяви. Але коли починаєш працювати з Docker на практиці й бачиш, як усе реалізується через код та конфігурації, картина швидко стає зрозумілішою.
Чи є у вас хобі чи заняття поза роботою, які сформували скіли, що впливають на ваш підхід до роботи?
Моє основне хобі — катання на велосипеді. Не можу сказати, що застосував це десь в проєктах, але сам процес допомагає розвантажити мозок. Коли катаєшся, ти або ні про що не думаєш, або навпаки — в процесі раптово приходять рішення робочих задач. Це й можна назвати своєрідною медитацією.
Також, хоч це і не зовсім хобі, але мій бекграунд із фізмату сформував певну педантичність у технічному підході. Я завжди намагаюся розібратися в деталях будь-якого процесу. Це може бути плюсом, бо допомагає краще зрозуміти систему, але іноді й мінусом — коли потрібно швидко щось релізити. Але це вже залежить від самого проєкту і людей, які в ньому задіяні.
Яку пораду ви б дали собі джуну сьогодні?
Це класичний жарт серед програмістів: яку мову програмування треба вивчити, щоб увійти в ІT? І часто відповідь одна — англійську.
Це інструмент, який:
- допомагає зайти в аутсорс-компанії (більшість із них працюють із закордонними клієнтами);
- дає доступ до кращих вакансій (це більше стосується рівня мідл і вище);
- відкриває можливості для фрілансу для новачків у сфері (можна отримати перші проєкти для портфоліо і базовий досвід у простих завданнях).
Якщо англійська вже на рівні B2, це суттєво полегшує роботу з сучасними технологіями, особливо в контексті сучасних технологій AI. Більшість моделей краще розуміють англійську, і якість результату напряму залежить від того, наскільки точно сформульований запит саме цією мовою.
Думаю технічним спеціалістам зазвичай легше даються технології, ніж гуманітарні речі на кшталт мов. Тому англійська часто вимагає більше часу і регулярності. Чим раніше почати її вивчати — тим краще.
Що вас зараз найбільше захоплює у сфері? І які у вас професійні плани на найближчий час?
Наразі у мене немає активної взаємодії зі штучним інтелектом в проєктах — тобто авжеж я з ним взаємодію, але жодної інтеграції, в роботі, не було. Тому основний план — краще познайомитися з AI-агентами і почати інтегрувати їх як в наявні, так і в pet-проєкти.
Зараз відбувається інтеграція чат-бот-агентів в проєкти в ролі різних інфраструктурних помічників або асистентів які ловлять баги, дивляться метрики чи логи. Звісно, з урахуванням того, що ці технології стають дорожчими, підходи можуть змінюватися. Але в будь-якому випадку агенти вже з нами надовго, тому важливо навчитися з ними працювати
Тож зараз фокус — розібратися з агентами в DevOps і CI/CD та наздогнати цей тренд, який останній рік досить активно набирає обертів.
Підсумуємо
Як показує історія Степана, кар’єра рідко рухається прямою лінією: зміна напряму — природний етап росту, що часто відкриває нові можливості та несподівані ролі, зокрема наставництво.
Зараз Степан наш шанований лінуксмен, з яким ви:
- подружитесь з Linux і припините боятись консолі (курс Linux для новачків);
- зберете базовий інструментарій адміністратора (курс Linux. Базовий рівень);
- піднімете веб і пошту на Linux та зрозумієте, як це живе разом у проєктах (курси про вебсервери та поштові сервери Linux).
Зробивши перший крок зараз, ви закладете фундамент для майбутніх компетенцій у DevOps і, можливо, з часом самі станете тим фахівцем, який ділиться напрацьованим досвідом з іншими.