Site icon IT Education Center Blog – блог навчального центру DevOps – ITEDU by NETFORCE Group

8 безоплатних інструментів для віртуалізації з відкритим кодом

Поставити Windows всередині Linux? Потестити щось, не боячись зламати систему? Або розгорнути кілька віртуальних середовищ для навчання чи автоматизації? Все це — про віртуалізацію.

Але як зробити все надійно та ще й не заплатити ані копійки? Саме тому ти тут і саме про це зараз дізнаєшся.

VirtualBox

Якщо ти тільки починаєш знайомитись із віртуалізацією, швидше за все, саме з VirtualBox усе почнеться.

Він підтримує купу ОС: Windows, Linux, BSD та навіть старенький Solaris. Має зрозумілий інтерфейс, тож не доведеться одразу копатись в документації. Захочеш автоматизувати — без проблем: підтримуються і CLI, і API.

Один нюанс — VirtualBox не любить слабкі машини, бо кожна віртуалка тягне ресурси, як окремий комп’ютер. Якщо в тебе 4 ГБ оперативної пам’яті, то краще сильно не розганятись. З графікою теж скромно: без GPU-шарінгів і ML-експериментів.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Virt-Manager 

Це графічна оболонка для керування віртуальними середовищами на основі KVM. Працює з Xen,   QEMU, і навіть з LXC-контейнерами. Під капотом працює libvirt, а ззовні — зручне віконце, де можна створювати, запускати, зупиняти та налаштовувати VM.

Інтерфейс досить простий: бачиш список віртуалок, можеш зазирнути в кожну, перевірити статистику, навантаження, памʼять. До гостьової системи можна підʼєднатися прямо з інтерфейсу — є вбудований переглядач. Не треба ставити окремий VNC або SPICE-клієнт.

А якщо захочеш автоматизації — є купа інструментів для командного рядка: virt-install, virt-viewer, virt-clone, virt-xml, virt-bootstrap.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

QEMU 

Це інструмент для віртуалізації та емуляції з підтримкою різних архітектур (x86, ARM, MIPS та інші). Він дозволяє запускати операційні системи, які не підтримуються твоїм хостом, і дає повний контроль над параметрами через командний рядок.

І хоча інтерфейс не найзручніший, можливості цього інструмента практично безмежні — від простих віртуалок до складних системних налаштувань.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Quickemu

Це інструмент для швидкого запуску віртуальних машин на Linux, побудований на основі QEMU. Він робить створення та запуск простішим, бо все налаштовується автоматично. 

Завдяки цьому Quickemu чудово підходить для тих, хто хоче швидко протестувати інші операційні системи без зайвих налаштувань.

Інтерфейс простий, ти обираєш бажану операційну систему — Quickemu все налаштує і запустить. Якщо треба, можна змінювати параметри, але загалом усе зводиться до кількох кроків. Підтримує Ubuntu, Fedora, Windows та інші популярні системи. Але якщо хочеш більше кастомізації, варто звернутися безпосередньо до QEMU.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Quickgui

Якщо не хочеться возитися з терміналом, а Quickemu здається цікавим — ось тобі Quickgui. Це графічна оболонка, яка прибирає зайвий технічний шум і дає запускати віртуальні машини в кілька кліків.

Інтерфейс простий, нічого зайвого. Підтримується купа операційних систем — від Windows і macOS до екзотичних BSD і безлічі дистрибутивів Linux. Завантаження образів і налаштування відбуваються автоматично, тож усе, що треба — обрати систему й натиснути «старт».

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Boxes

Це ідеальний варіант для тих, хто не хоче заглиблюватися в налаштування, а просто хоче запустити іншу ОС у пару кліків. Мінімум дій — максимум результату. Підійде і для тестів нових дистрибутивів, і для підключення до віддаленого компа (наприклад, якщо працюєш з дому).

Boxes сам завантажує образи популярних систем — Windows, Ubuntu, Fedora, CentOS та інші, і одразу розгортає їх у віртуальному середовищі. Все працює майже без втручання, але є базові фішки на кшталт снапшотів, шарених тек, доступу до USB і навіть 3D-прискорення.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Cassowary

Ця штука запускає програми Windows на Linux. 

Працює все через FreeRDP і RemoteApp, тобто без повноцінного вікна Windows — відкривається лише вікно самої програми.

Зручно, якщо хочеш, наприклад, відкрити .docx у Word просто з Linux, або навпаки — редагувати щось із Windows через GIMP на Linux. Ще приємний бонус: Cassowary може сам призупинити роботу, коли вона не потрібна, і знову її відновити, коли запускаєш застосунок.

Коротко про плюси:

Коротко про мінуси:

Післяслово

Ці тулзи — твоя справжня суперсила. Але суть не лише в софті, а й у його розумінні.

Якщо хочеш розібратись у всьому не лише поверхнево, а бути впевненим, що робиш все правильно, у нас є крута порада.

Реєструйся на курс «Технології віртуалізації» від ITEDU. Там ти знайдеш те, чого немає у відеоуроках на YouTube.

Dobrianska Olena
Exit mobile version