“Резерв+”, виклики, розвиток і можливості ІТ-індустрії та до чого тут освіта: що обговорювали на Ukraine Tech Conference?
Попри виклики війни, українська ІТ-галузь продовжує демонструвати стійкість. Але як зберегти та посилити технологічний потенціал країни у нових реаліях?
Ukraine Tech Conference — подія, яку організувала Європейська Бізнес Асоціація та Diia.City.Union, що відбулася 16 жовтня. Конференція стала місцем для обміну ідеями та кращими практиками, що допоможуть зберегти та наростити технологічний потенціал країни. На заході зібралися представники ІТ-компаній, резиденти “Дія.City”, стартапи, а також представники міністерств і міжнародних компаній.
Серед основних тем: роль ІТ-індустрії в економіці країни та державна підтримка, як Мінцифра створює умови для розвитку технологічного бізнесу, яка вона — українська технологічна індустрія та цифрова стратегія уряду, перспективи наступного покоління ІТ та освіта як інтегральна складова технологічного майбутнього.
Однак під час панельних дискусій експерти також не оминули обговорити “наболілі” питання щодо інвестиційної привабливості, бронювання фахівців, підвищення податків.
ITEDU побували на конференції та зібрали для тебе найцікавіші заяви.
“Нова місія Мінцифри — створити найзручнішу цифрову державу у світі для громадян та технологічного бізнесу”
“Цього року Мінцифрі виповнилося 5 років. Ми відчули, що варто трансформувати не лише сервіс, а й самих себе, тож почали думати, як розвиватися далі, які ставити цілі та які результати хочемо отримати. Зараз команда поступово перебудовує свою роботу”, — розповів про важливі зміни в роботі відомства Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, команда міністерства вже сформулювала нову місію: створити найзручнішу цифрову державу у світі для громадян та технологічного бізнесу: “Для нас це не лише про сервіси в кілька кліків. Ми бачимо Україну як державу, де інновації та IT-бізнес становлять значну частину економіки”, — наголосив Федоров. Він відзначив, що Мінцифра створила цілу екосистему, яка спрощує життя підприємців: зокрема, запустили сервіси для бізнесу в “Дії”, найшвидшу реєстрацію ФОП, комплексну послугу е-Підприємець, сплату податків та багато інших.
Федоров також підкреслив успіхи проєкту “Дія.City”, до якого вже приєдналися понад 1300 компаній. “Цей простір надає вигідні умови для розвитку бізнесу, інструменти для прозорої корпоративної структури та залучення інвестицій”, — зазначив міністр.
Серед нових ініціатив Мінцифри — програма “uResidency”, яка розширює можливості для іноземців в Україні, та запуск послуг для юридичних осіб, таких як “Дія. Підпис” і впровадження еАкцизу. “Це лише частина наших планів, спрямованих на те, щоб зробити країну більш інноваційною та зручною, як для громадян, так і для бізнесу”, — підсумував Федоров.
Інноваційний механізм бізнес-петицій
Олександр Циборт, заступник міністра економіки з питань цифровізації, під час свого виступу розповів про платформу “Пульс”, яку він назвав “класичним стартапом”. За його словами, ця платформа покликана допомогти бізнесу взаємодіяти з державою, дозволяючи відстежувати “пульс” підприємництва, виявляти проблемні місця та оперативно на них реагувати.
“Платформа матиме два основні напрямки. Перший — це точкове розв’язання проблем, коли бізнес звертається із запитами, і ми допомагаємо у розв’язання таких питань, як митні або податкові перешкоди, залежно від регіону”, — пояснив Циборт.
Другий напрямок — це інноваційний механізм бізнес-петицій. “Ми пропрацьовуємо концепт, де бізнес, як і громадяни, зможе збирати підписи під петиціями, щоб підіймати проблеми на національний рівень”, — додав він, назвавши цю ініціативу “кіллерфічею”, що може значно полегшити розв’язання системних проблем бізнесу.
Про онлайн-ТЦК, відстрочки у “Резерв+” і онлайн-рекрутинг
Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко зазначила, що “Резерв+” — це наймасовіший цифровий продукт Міноборони, який не закритий, не у військовому периметрі, а доступний громадянам. “Резерв+” трансформується у зручний сервіс відносин між військовозобов’язаними і громадянами.
“З електронно-військовим обліковим документом ми далі спроєктували продукт як еволюцію до онлайн-ТЦК, хоча нам не дуже подобається це формулювання, оскільки ми хочемо просто альтернативну точку онлайн, де громадянин або громадянка зможуть напряму спілкуватися з системою, запитуючи дані в відповідних реєстрах, набувати всі статуси, які є потрібні, без офлайн візитів до ТЦК.
Достатньо тривалий час ми отримували фідбек від громадян про те, що мало того, що це відволікає тебе від роботи, від того, що ти можеш контриб’ютити в економіку свою компанію, маєш кудись їхати, стояти в черзі і так далі. Але ж ти повинен мати у цифровій державі альтернативу — як це зробити онлайн! Так з’явилась ідея оформлення відстрочок через “Резерв+”. Просто зараз наша команда тестує типи відстрочок, які ми хочемо найближчим чином заревізити у «Резерв+». Це студенти денної форми навчання або люди з інвалідністю”, — поділилася Катерина Черногоренко.
За її словами, днями запуститься онлайн-рекрутинг, тому що зараз достатньо складно отримати можливість укласти контракт з бажанням людини долучитися до лав ЗСУ. І це буде дуже сучасна функція, щоб залучати найкращих людей, найкращих громадян, які ініціюють зі свого боку рекрутинг. Ця функція у “Резерв+” буде виглядати як можливість отримати інформацію про вакансії, дані про бригаду і командира.
Розвиток ІТ-індустрії — це падіння?
Олена Самборська, керівна директорка та директорка з персоналу Luxoft Ukraine, поділилася своїми поглядами на майбутнє IT-індустрії в Україні: “На мою думку, індустрія продовжить падати, і падіння не зупиниться”, — зазначила вона, наголосивши, що минулого року вона була більш оптимістично налаштована, очікуючи на стабільність, але реальність виявилася іншою.
Самборська аргументує свої прогнози відсутністю сприятливих умов для розвитку економіки, які, на її думку, повинна створювати держава. “Зараз інший фокус, і це зрозуміло, тому сприятливих умов немає”, — пояснила вона. До таких умов вона віднесла верховенство права та адекватні податкові ставки, які зазвичай сприяють швидшому розвитку економіки. Однак, за її словами, цього не відбувається і, ймовірно, не відбудеться й наступного року.
Ще одним критично важливим фактором для IT-індустрії є ресурси, а саме таланти, які є в країні та звернула увагу щодо демографічної ситуації. Вона навела дані, що свідчать про 30% зменшення кількості випускників IT-спеціальностей цього року в порівнянні з минулим, що, за її словами, є цифрами, що вражають.
“Прогнозувати ріст на наступні кілька років я б робила дуже обережно”, — зазначила вона, підкресливши, що після прискорення економіки країна може зіткнутися з великим дефіцитом кадрів. “Це також буде гальмувати розвиток IT-індустрії в країні”, — підсумувала Самборська.
“ШІ дозволяє кіберзлочинцям здешевити вхід у кіберзлочинність”
Леонід Полупан, генеральний директор Microsoft Україна та країн Балтії, розповів про сучасні виклики у сфері кібербезпеки. Він зазначив, що в Microsoft щоденно спостерігають близько трильйона сигналів, що стосуються кібератак, зокрема, близько 4 000 сигналів, пов’язаних зі зломами паролів. Ці цифри постійно зростають, і з розвитком штучного інтелекту ситуація ускладнюється: “Штучний інтелект як технологія дозволяє кіберзлочинцям здешевити вхід у кіберзлочинність, — пояснив Полупан. — Інструменти для атак стають суттєво дешевшими, а методи захисту — значно складнішими”.
Він підкреслив, що традиційні методи захисту можуть бути недостатніми проти нових типів атак, тому необхідно адаптуватися до середовища загроз, що змінюється. Полупан також звернув увагу на те, що сучасна кібербезпека фінансується цілими державами, а кіберзлочинці працюють за подібною схемою. “Кібератака перестала бути чимось одиничним”, — зазначив він, додавши, що лише 9% атак під час великої війни спрямовано на оборонні підприємства, тоді як решта поширюється на інші галузі, такі як банки (близько 3-4%) і фінансові технології (близько 11%).
Полупан акцентував на важливості захисту ідентичності, пояснюючи, що компанія пропагує цей підхід, адже захист периметра важливий, але фокус на ідентичності є пріоритетом. “Використовуйте хмарні технології, тому що саме завдяки хмарним рішенням можна значно підвищити рівень безпеки”, — закликав він.
“Люди не розуміють, що освіта — це бізнес”: про конкуренцію і таланти
Велика дискусія на конференції велася й щодо освіти як інтегральної складової технологічного майбутнього.
Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (КШЕ) та міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в 2019-2020 роках, говорить про формулу успіху для освітніх установ.
“Має бути жорстка конкуренція серед університетів за найкращих науковців і викладачів, і найкращі люди мають отримувати високі зарплати. Вони повинні приймати рішення, коли ще молоді і талановиті, на кшталт думати: якщо піду в бізнес, у мене буде така зарплата, але якщо піду в освіту, то в мене теж буде така зарплата. Інакше ми ніколи не отримаємо талановитих людей у вищій освіті. Якщо в нас не буде талановитих людей, у нас не буде освіти, у нас не буде інженерів, математиків, фізиків, юристів, економістів”, — переконаний Милованов.
За його словами, треба піклуватися про студента, боротися за талант — в цьому секрет, зокрема діяльності Київської школи економіки (КШЕ).
“Ті, хто не будуть відповідати цій конкуренції, помруть, цих організацій не буде. А ті, хто будуть конкурувати і змінюватися, виживуть і будуть суперуспішними, — говорить він і наголошує: Після війни топові університети заберуть весь ринок, тому зараз ще є час підготуватися до того, щоб вижити. У кого краща стратегія та “операційка”, ті виграють, так само як і в вашому бізнесі. Просто люди не розуміють, що освіта — це бізнес”.
В умовах швидких змін у технологіях освіти важливо не забувати про людський аспект навчального процесу. Олександр Трегуб, CEO Projector Institute, наголошує на тому, що справжня мета освіти полягає у створенні значущих відносин між студентами та викладачами.
Він зазначає: “Технології в освіті, безумовно, важливі, але, чорт забирай, вони не розв’язують головного питання — питання відносин студента і викладача. Освіта не існує для того, щоб студенти прослухали сотні лекцій. Вона створена, щоб зробити різницю для людини, щоб допомогти їй перейти від точки А в точку Б”.
Всі ці та інші питання учасники конференції продовжили обговорювати під час вечері, який вдало поєднався із нетворкінгом.