Linux видаляє росіян
У світлі геополітичної напруги та міжнародних санкцій проти росії, спільнота розробників Linux зіткнулася з черговим резонансним рішенням. Нещодавно в ядро Linux було додано патч, який видаляє з офіційного файлу MAINTAINERS 11 розробників, пов’язаних із росією. Усі вони мали електронні адреси з доменом .ru або мали інші зв’язки з цією країною. Цей крок викликав неоднозначні реакції на Reddit.
Наприклад, Сержа Сьоміна прибрали з кількох важливих компонентів ядра Linux, зокрема драйвера апаратного монітора BAIKAL-T1 PVT, MIPS BAIKAL-T1 PLATFORM та інших важливих драйверів.
Що трапилось?
Патч був поданий Грегом Кроа-Хартманом, одним із ключових супроводжувачів ядра Linux, із поясненням про «різні вимоги до відповідності» (various compliance requirements).
«Remove some entries due to various compliance requirements. They can come back in the future if sufficient documentation is provided».
прим.ред. «Видаляємо деякі записи через різні вимоги до відповідності. Вони можуть повернутися в майбутньому, якщо буде надано достатню кількість документів»)
Ця розмита фраза викликала питання у спільноти, але на запит щодо конкретизації Кроа-Хартман не відповів.
Проте ситуація набула нових обертів, коли до дискусії приєднався Лінус Торвальдс, творець ядра Linux. Він підтвердив, що видалення мейнтейнерів пов’язане із санкціями проти росії, додавши, що на нього та інших керівників Linux тиснули юридичні радники.
Позиція Лінуса Торвальдса: жорстка відповідь критикам
Під час обговорення на різних платформах, Лінус Торвальдс зайняв принципову позицію. У відповідь на критику щодо видалення російських розробників він назвав тих, хто ставить під сумнів рішення — «російськими тролями». Він також вказав, що це питання диктується юридичними вимогами.
Торвальдс прямо заявив, що не збирається вести дискусії з випадковими людьми в інтернеті, підкреслюючи, що розуміє важливість санкцій.
Реакція спільноти: підтримка і критика
Це рішення викликало змішані відгуки серед розробників та користувачів Linux. Деякі підтримали крок, вважаючи його необхідним для дотримання санкцій і збереження цілісності проєкту. Водночас частина спільноти побоюється, що це може створити небезпечний прецедент, коли політика стає важливішою за технічний внесок у проєкти з відкритим кодом.
Однак деякі учасники зазначають, що не всі видалені мейнтейнери проживають у росії або працюють на компанії, які перебувають під санкціями. Проте, зважаючи на тиск міжнародних організацій і політичну ситуацію, ризики збереження їх у списку були б надто високими для Linux Foundation, яка базується в США та має дотримуватися американських законів.
Вплив на Linux та опенсорсну спільноту
Цей випадок лише підкреслює складність ситуації, коли міжнародна політика починає впливати на розвиток програмного забезпечення з відкритим кодом. Спільнота Linux, яка завжди дотримувалася принципів відкритості та співпраці, тепер повинна знаходити баланс, враховуючи дотримання юридичних норм.
Важливо зазначити, що подібні випадки вже траплялися раніше. Минулого року, були відхилені виправлення мережевих драйверів, які належали російським організаціям. Тепер же цей крок набуває ще більшого розмаху, виводячи на перший план питання дотримання санкцій у глобальних проєктах.
Майбутнє розробки Linux
Попри критику, Лінус Торвальдс ясно дав зрозуміти, що це рішення є остаточним і не підлягає скасуванню, принаймні в найближчому майбутньому. Щобільше, він вказав, що видалені супроводжувачі можуть повернутися, лише якщо нададуть відповідну документацію, яка підтвердить їхню відповідність міжнародним вимогам.
Це рішення стало своєрідним тестом для всього опенсорсного світу: чи зможуть проєкти залишатися відкритими в умовах жорстких міжнародних конфліктів і санкцій?
Подальший розвиток цієї ситуації покаже, чи стане цей прецедент новим стандартом для спільнот, що працюють над проєктами з відкритим кодом, чи залишиться винятком на тлі поточної геополітичної напруги.