Ресул Мустафаєв: як не боятися йти шляхом кардинальних змін

Ще недавно Ресул знімав сюжети та писав статті для різних відомих українських медіа, а перед повномасштабним вторгненням вирішив змінити своє життя і перейти в саппорт. Хлопець самотужки пізнавав ази нової професії, потім закінчив курси й тепер продовжує розвиватися як хед відділу техпідтримки.

Він зрозумів: повномасштабна війна стала ще одним потужним стимулом змінювати життя і не ставити на «стоп» свій розвиток. І навіть більше, з’явилося бажання ділитися набутими вміннями з колегами. Але для цього — довелося інвестувати чимало зусиль у свої знання та скіли. 

Посада: керівник відділу технічної підтримки LinkCom

Вік: 29 років

Освіта: Таврійський національний університет ім. І. Вернадського та Львівський національний університет ім. І. Франка, журналістика

Курс: Cisco CCNA

Бекграунд: журналіст, 6 років досвіду

Працював під час навчання

LinkedIn

Шлях із журналістики до техпідтримки

Cтартувала моя професійна історія не через те, що я з дитинства шалено захоплювався комп’ютерами, а зовсім інакше.

Своє навчання на журналістиці почав ще у Сімферополі, під час якого паралельно працював на телебаченні — кримськотатарському каналі ATR. Для мене це був дуже цікавий досвід. Мені пощастило з чудовою командою і що ми не були ні в чому обмежені та могли відверто висвітлювати всі події.

Тоді для мене фах журналіста видавався неймовірною професією, що вражає. Ти можеш спілкуватись з людьми та завжди перебувати в стані тотального саморозвитку, бо постійно отримуєш нові знання. І навіть, якщо ти займаєшся якоюсь проблемою, в якій не зовсім орієнтуєшся, то починаєш занурюватися у неї на повну. Це так круто, бо це розвиває твій внутрішній світ і розширює кругозір. Для мене журналістика була чимось більшим за звичайний інтерес, вона була способом пізнання самого себе!

Проте у 2014 році відбулася анексія Криму і я переїхав до Львова, де продовжив своє навчання. Ще рік після закінчення університету працював у різних місцевих виданнях. Однак з часом ця професія мене розчарувала.

Були два «але». Перше — чимало медіа не дозволяють тобі розкривати свій потенціал і себе як людину, яка хоче донести певну думку. Ти повинен підлаштовуватись під той формат, який тобі задають, під той тон, який ти маєш використовувати у своїх матеріалах. Друге — маленька заробітна плата, а такі часті перегляди зарплати, як в IT, там рідкість. Тому я вирішив завершити з журналістикою і став шукав себе в інших напрямах.

Останні два роки працюю в місцевому інтернет-провайдері LinkCom. Напередодні повномасштабної війни я якраз шукав роботу і знайшов вакансію оператора технічної підтримки. Навіть не встиг постажуватися декілька днів, як почалась війна і доводилось вже приймати роботу та відповідати клієнтам, оскільки дзвінків було надзвичайно багато, особливо під час перших блекаутів. 

Зізнаюся, часом бувало важко, але мені хотілося розвиватися далі. Невдовзі мені запропонували очолити відділ. І от вже пів року я в цій ролі, на якій слідкую за роботою підлеглих операторів, які допомагають абонентам.

Самонавчання недостатньо

Моя головна ціль — постійний розвиток, який зможе відкрити переді мною багато дверей у подальшій роботі. Компанія розвивається і їй необхідно, щоб працівники також підвищували свій професійний рівень і могли відповідати стандартам фірми та покращувати її.

У нас все базується не на тому, що компанія набирає собі максимально кваліфікованих спеціалістів і обмежує їх якимись робочими рамками. Все навпаки, компанія за те, щоб працівники проявляли себе, розвивались, пропонували нові ідеї та покращували рівень обслуговування.

Спочатку я радився з керівництвом компанії, який курс варто обрати. І цей курс зацікавив мене якраз через те, що стосується мережевих технологій, що є в принципі основним напрямом нашої компанії та тоді мені передусім хотілось більше поглибитися в технічні питання. І саме через те мені невдовзі подарували курс Cisco CCNA.

Можливо, для моєї ролі в цій компанії не настільки важлива інженерна база знань, але мені це було важливо для того, щоб я міг навіть в складніших питаннях побудови в мережі відмінно розумітись і в будь-яких ситуаціях знаходити рішення.

При виборі курсу саме в ITDEDU на мене вплинули позитивні відгуки інших студентів та знайомих. Для мене це було вагомим показником, адже буває, коли очікування не збігаються з реальністю.

Що було ізі, і чи був хард?

Курс виявився максимально детальний і містить достатньо інформації.

Найбільше мені «зайшов» підхід викладача, який персонально займався зі мною онлайн. Він максимально підлаштовувався під мої потреби: обирав час і дні навчання в залежності від моїх побажань і водночас враховував темп. 

Тобто ми могли «розтягнути» навчання на довгий період, але це мені було б не зовсім зручно. Бо приділяти час навчанню після роботи впродовж довгого терміну, зізнаюся, не завжди легко. Мені простіше отримати там певну базу знань за короткий термін. Тож ми обирали формат — проходити заняття тричі на тиждень. 

Попри те, що я обрав доволі швидкий темп, викладач звертав увагу на те, чи я встигаю, чи не затримуюся я часом опрацьовувати матеріали. Відповідно ми могли домовитись про зустріч у необхідні дні, перенести заняття, або повторити тему.

Буває в університетах, коли ти щось питаєш у викладача, а він не може тобі цього пояснити й ти вже відчуваєш якусь неповноцінність курсу. В цій ситуації у мене таких випадків не виникало, а навпаки — відповіді надавались швидко і чітко. 

Журналістські скіли стали в пригоді

Якщо брати роботу відділу саме технічної підтримки, який постійно спілкується з людьми, то це чимось схоже з фахом журналіста. Єдина відмінність — журналіст самостійно не може допомогти або розв’язати проблему. А ми, крім того, що намагаємося зрозуміти її, ще й стараємося вирішити. 

Проте саме в розумінні проблеми, вважаю, що з мого фаху журналіста допомогло мені не стільки вміння щось писати, а саме такі навички, як швидко обробляти інформацію, яку до тебе хочуть донести.

Обсяг матеріалу, який подавався в курсі — досить великий і кожна тема розкривається детально. Тож коли вмієш працювати з інформацією, можеш набагато швидше все сприймати й розуміти.

Курс дуже круто допоміг мені розширити знання і закрити певні прогалини

Цей курс був потрібний з кількох причин. 

По-перше, хотілося оцінити свій рівень знань. Друге, пересвідчитись, що я перебуваю на достатньому рівні, а також дати собі поштовх до розвитку. І третя причина — завдяки курсу я зміг поділитись отриманими знаннями з іншими працівниками, моїми підлеглими, щоб підвищити загальний рівень нашої роботи, так і роботи в компанії в цілому.

Серед того, що мені найбільше сподобалося у курсі — це якраз те, наскільки інформація впорядкована та подається і візуально, і через аудіо, і в ігровому форматі. Тому визначити для себе той формат, який найбільше підходить для передачі знань, як мінімум, я зміг.

Наступний крок — сертифікація

Далі після курсів у мене є додаткова можливість — пройти сертифікацію. Я ще не встиг цього зробити, але подав запит. Попри те, що колись давно мене це не зовсім цікавило, хочу довести самому собі, що я чогось досягаю і готовий йти далі. Вважаю, це те, що варто зробити кожному: ставити перед собою ціль, досягати її, але не зупинятися на досягнутому, і ставити наступні цілі.

Зараз абсолютно не шкодую, що вирішив змінити сферу. Мені все надзвичайно подобається. Перехід дав мені цікаве, насичене навчання і таку роботу, де я можу заробляти своїми знаннями.

А ще безліч нових знайомств і величезну перспективу кар’єрного росту та розвитку, що дуже мене надихає на подальше навчання та покращення своїх професійних навичок.

ПОРАДИ

• Ніколи не бійтесь змінювати щось у своєму житті, навіть кардинально. Якщо розглянути мій приклад, то журналістика і техпідтримка — взагалі не споріднені сфери. Проте коли є бажання і відчуття, що чогось бракує в житті — виправляйте це.

• Розширюйте свої знання. Півтора року тому я б сказав собі проходити ці курси раніше. Це дає тобі дуже великий поштовх на подальший розвиток. Коли ти досягаєш чогось нового, ти розумієш, що ти можеш і бажаєш йти далі, бо не хочеш зупинятися. Адже чим довше ти чекаєш, чим довше ти себе ж зупиняєш через будь-які причини: боїшся, невпевнений в собі або не готовий, тим довше залишаєшся на одному місці й втрачаєш багато можливостей у своєму житті.

• Невігластво обходиться людині дуже дорого — не тільки в матеріальному сенсі, а найголовніше — ти втрачаєш свій час. Чим довше ти не стараєшся чогось дізнатись, тим більше втрачаєш можливостей. Насправді я людина, яка хоче завжди досягати максимум. Якщо я в чомусь не впевнений, то буду декілька разів себе перепитувати. Буду казати собі, що ще не час, не має так бути etc. 

• Будь готовий, що цими курсами ти не зможеш обмежитися, бо коли ти отримаєш певні знання, в тебе все одно залишається бажання дослідити тему більше, особливо те, що до кінця міг не зрозуміти. 

• Не зупиняйся — дій. Подивися назад і запитай себе: для чого ти змінював своє життя, щоб зупинятись на цьому етапі? Це спрацювало для мене і дало поштовх скоріше прийняти це рішення: пройти курси й отримати користь для себе.