Порівнюємо git merge та git rebase
Історія комітів у Git — це робочий інструмент. По ній проводять код-рев’ю, шукають причини регресій, аналізують зміни перед релізами й відновлюють контекст технічних рішень. Тому вибір між git merge і git rebase напряму впливає на те, наскільки зручно з репозиторієм працювати команді зараз і через рік.
Обидва підходи розв’язують одне завдання — інтеграцію змін між гілками. Але роблять це принципово по-різному. У цій статті розберемо, як саме працюють merge і rebase, чим вони відрізняються в реальних сценаріях і коли який варіант є виправданим.
Ключова різниця між git merge і git rebase
- Git merge поєднує дві гілки, не змінюючи існуючі коміти. Якщо історії розійшлися, Git створює окремий merge commit.
- Git rebase переносить коміти однієї гілки поверх іншої, створюючи нові коміти з новими SHA (унікальні ідентифікатори змін).
Результат у коді може бути однаковим, але історія репозиторію різна.
Як працює git merge?
git merge використовує тристоронній алгоритм злиття: Git знаходить спільну базову версію двох гілок і обʼєднує зміни, зберігаючи всі коміти в початковому вигляді.
Типовий сценарій:
git checkout main
git merge feature
Що дає merge на практиці?
- Повністю збережену історію розробки.
- Видно, коли саме й через яку інтеграцію зміни потрапили в main.
- Безпечно для спільних гілок — історія не переписується.
Мінуси merge
- Кількість записів злиття в історії зростає, і з часом вона стає менш читабельною.
- У великих командах історія ускладнюється, оскільки багато гілок зливаються паралельно.
- Складніше простежити розвиток окремої фічі, бо технічні злиття змішуються зі змінами в коді й потребують додаткової фільтрації (git log –first-parent, –no-merges).
Merge добре підходить для середовищ, де важливий контекст командної роботи та передбачуваність процесу.
Як працює git rebase?
git rebase бере коміти з вашої гілки та по черзі застосовує їх поверх актуального стану іншої гілки.
Типовий сценарій:
git checkout feature
git rebase main
Під час rebase Git:
- тимчасово прибирає коміти гілки;
- оновлює базову гілку;
- створює нові коміти з тими самими змінами, але з іншими батьківськими комітами.
Що дає rebase?
- Лінійну історію без комітів merge, де всі зміни йдуть однією послідовністю.
- Чітку логіку розвитку фічі — коміти читаються як послідовні кроки, а не як набір паралельних правок.
- Простішу перевірку змін на код-рев’ю, особливо після інтерактивного git rebase -i, коли дрібні та технічні правки обʼєднані або впорядковані.
Основний ризик
Оскільки rebase змінює SHA-комітів, використання його на публічних гілках створює проблеми синхронізації. Саме тому існує базове правило:
Не робити rebase гілок, від яких уже працюють інші.
Конфлікти: git merge чи git rebase
Конфлікти виникають у будь-якому Git-середовищі, де кілька гілок змінюють одні й ті самі частини коду. Різниця між merge і rebase полягає не в тому, чи з’являться конфлікти, а як саме Git змусить вас з ними працювати і який результат залишиться в історії репозиторію.
Конфлікти під час git merge
Під час git merge Git намагається обʼєднати дві гілки за один крок. Якщо виявляються конфлікти, система показує всі проблемні місця одразу.
Фахівець бачить повну картину інтеграції: які файли конфліктують, які зміни не можуть бути автоматично обʼєднані та між якими версіями коду виникла різниця.
Такий підхід добре працює в командній розробці. Ви одразу розумієте масштаб змін і можете оцінити ризики інтеграції. Після розвʼязання конфліктів Git створює merge commit, який фіксує сам факт злиття гілок і рішення, прийняті під час інтеграції.
На практиці це дає кілька важливих переваг:
- зберігається повний контекст роботи кількох гілок;
- легко відстежити, коли саме фіча або виправлення потрапили в основну гілку;
- мінімізується ризик проблем у спільних гілках, оскільки історія не переписується.
Недолік проявляється тоді, коли гілка існувала довго або сильно відставала від main. У такому випадку конфліктів може бути багато, і їх доводиться вирішувати в одному сеансі. Це ускладнює аналіз і підвищує ймовірність помилок, особливо якщо зміни великі.
Конфлікти під час git rebase
git rebase працює інакше. Git застосовує коміти по черзі, тому конфлікти виникають на рівні конкретного коміту, а не всі одразу.
Коли з’являється конфлікт, Git зупиняється саме на тій зміні, яка його спричинила.
Це спрощує розуміння причин конфлікту. Фахівець працює з обмеженим контекстом і бачить, яке саме рішення або фрагмент логіки не узгоджується з актуальним станом базової гілки. Після розвʼязання конфлікту Git переходить до наступного коміту.
Такий підхід має практичні наслідки:
- конфлікти легше аналізувати, бо вони прив’язані до конкретних змін;
- кожен коміт після rebase залишається логічно завершеним;
- історія гілки краще узгоджена з поточним станом main.
У великих або давно не синхронізованих з main гілках схожі конфлікти можуть повторюватися кілька разів. Це збільшує час на rebase і вимагає більшої уважності.
Коли краще використовувати git merge?
Це доцільно у сценаріях, де ключовим є стабільність командної роботи та прогнозований процес інтеграції.
Merge варто обирати, якщо:
- гілка є спільною або вже використовується іншими спеціалістами в команді;
- важливо не переписувати історію та уникнути проблем із синхронізацією;
- команда працює паралельно над кількома фічами;
- потрібно чітко фіксувати інтеграційні точки перед релізами.
У таких умовах merge дає зрозумілу історію розвитку проєкту й зменшує ризики помилок, повʼязаних із переписуванням комітів.
Коли доречний git rebase?
Варто використовувати там, де ви повністю контролюєте гілку і розумієте наслідки зміни історії.
Найчастіше rebase доречний, якщо:
- гілка приватна і над нею працює одна людина;
- потрібно регулярно підтягувати зміни з main без створення комітів merge;
- гілка готується до пул реквесту та історію потрібно впорядкувати;
- команда має чіткі правила роботи та дотримується їх.
У таких сценаріях rebase покращує читабельність історії та зменшує шум під час код-ревʼю.
Гібридний підхід
У більшості команд використовується комбінований підхід, який поєднує обидві стратегії.
Під час локальної роботи розробники застосовують git rebase для синхронізації з main і підготовки гілки до ревʼю. Це дозволяє тримати історію акуратною і не створювати зайвих комітів merge.
Під час інтеграції в основну гілку використовується git merge або squash merge через платформу. Це гарантує, що спільна історія не переписується, а сам факт інтеграції чітко зафіксований та безпечний для всієї команди.
Такий підхід поєднує контроль історії з передбачуваністю процесу і добре масштабується на середні та великі проєкти.
Вплив на релізи та CI/CD
Вибір між merge і rebase впливає не лише на Git-історію, а й на процес. Merge дає чіткі інтеграційні точки, які легко привʼязати до релізів, тегів і змін у CI/CD. Rebase потребує дисципліни, щоб фінальний стан коду після переписування історії коректно проходив перевірки та тести.
Саме тому стратегія роботи з Git має бути узгоджена з процесами релізу й автоматизації, а не існувати окремо.
Висновок
Git merge і Git rebase — це різні інструменти для різних завдань. Merge підходить для стабільної командної інтеграції та роботи зі спільними гілками. Rebase — для локальної роботи, впорядкування змін і підготовки гілки до рев’ю.
На практиці немає потреби обирати щось одне. Команди зазвичай поєднують обидва підходи: використовують rebase під час розробки й merge під час інтеграції в основну гілку. Саме така схема дає керовану історію без ризиків для командної роботи.
Це лише частина теми. У блозі ITEDU детальніше розбираємо DevOps та інфраструктуру глибше — переходь і досліджуй далі.