Що таке сервер?
Сервер — одне з центральних понять в адмініструванні. Це комп’ютер або система, що через мережу надає ресурси, дані, послуги або програми іншим комп’ютерам, яких називають клієнтами.
З клієнтом сервер взаємодіє так: він очікує та виконує запити від клієнтських програм, що можуть бути запущені на тому самому чи інших комп’ютерах. При цьому певна програма може працювати як клієнт для одних програм та як сервер, що приймає запити від інших.
Розберімося детальніше що таке сервер, як він працює та які види серверів бувають.
Які задачі вирішують сервери?
Вони можуть виконувати все те саме, що і звичайні комп’ютери, тільки продуктивніше. Своїм клієнтам сервери надають такі переваги:
- Масштабованість, що дозволяє обслуговувати пристрої, користувачів та робочі навантаження, незалежно від збільшення чи зменшення їх обсягу.
- Високу обчислювальну потужність для роботи з мережевими навантаженнями внаслідок зростання характеристик процесора та оперативної пам’яті.
- Надійність, що дає критично важливим системам залишатись доступними та бути онлайн.
- Співпрацю завдяки доступу до спільних мережевих ресурсів.
- Зменшення витрат через менше навантаження на мережеві пристрої.
Як працює сервер?
Сервер налаштовується так, щоб приймати запити від клієнтів через мережеве з’єднання. Така функціональність може бути частиною операційної системи у виді встановленої програми, може бути роллю або комбінацією програм та ролей.
Приклад. Операційна система Windows Server самостійно забезпечує функціональність отримання запитів та відповідей на них. Додатково встановлені ролі та сервіси збільшують кількість типів запитів, які може обробити сервер.
Або вебсервер Apache. Він відповідає на запити браузера через додаткову відкриту програму Apache, що встановлюється над операційною системою.
Коли клієнту потрібні дані або певна функціональність від сервера, він надсилає запит через мережу. Сервер його отримує та відповідає. Це модель запиту та відповіді клієнт-серверної мережі, яку також називають моделлю виклику та відповіді.
Відповідь сервера часто передбачає багато додаткових завдань: перевірку особи клієнта, щоб впевнитись, що він має відповідний дозвіл, а ще виконує правильне форматування або надання відповіді в очікуваний спосіб.
Серверне ПЗ
Щоб сервер працював, йому потрібні операційна система, що діє як платформа для запуску, та серверна програма. ОС надає доступ до базових апаратних ресурсів та забезпечує сервіси залежності, яких потребує серверна програма.
Операційна система також забезпечує зв’язок клієнтів із сервером. Наприклад, IP-адреса сервера та повне доменне ім’я призначаються саме на рівні ОС.
Типи серверів
Сервер може бути:
- Фізичним (виділеним) — це окрема фізична машина, ресурси якої повністю виділяються клієнту. По суті це комп’ютер, на якому запускається серверне ПЗ.
- Віртуальним — це місце на фізичному сервері, що виділяється клієнту. На ньому може знаходитися одразу кілька віртуальних. Так фізичний сервер ділить свої ресурси на всі запущені віртуальні сервери.
Види серверів за їх функціями
Сервери виконують багато різних функцій, ось деякі з них:
Вебсервер
Один з найпоширеніших видів. Вебсервери забезпечують роботу мережі Інтернет, за якої користувачі можуть знаходити потрібну інформацію на сайтах, медіамайданчиках та інших вебресурсах.
Вебсервер розміщує програми та дані, які користувачі запитують через інтернет. Тут клієнтом виступає веббраузер — вебсторінки та інші вебсервіси від браузерів, що працюють на клієнтських комп’ютерах.
До таких серверів належать вебсервери Apache та Nginx.
Файловий сервер
Сервери, що зберігають та дозволяють керувати файлами. Ці файли можуть використовувати спільно кілька клієнтів чи користувачів.
Головна перевага централізованого зберігання файлів — це простіше резервне копіювання та краща відмовостійкість, ніж якби ви намагалися забезпечити безпеку і цілісність файлів на окремих пристроях. Обладнання файлового сервера може бути розроблене так, щоб підвищити швидкість читання та запису файлів для покращення продуктивності.
Сервери баз даних
Уявіть ті величезні обсяги даних, які використовують компанії, окремі користувачі та інші служби. Значна частина цих даних зберігається в базах, до яких потрібен постійний доступ кільком клієнтам. Це займає багато дискового простору, а їх розміщення на серверах забезпечує необхідний доступ та розв’язує проблему з простором. Приклади: Oracle, Microsoft SQL Server, DB2 та Informix.
Сервери застосунків
Такі сервери запускають застосунки замість клієнтських комп’ютерів. Їх вигідно використовувати для програм, що потребують багато ресурсів та передбачають користування багатьма клієнтами. Через це користувачам не потрібно виділяти необхідні ресурси на своїх комп’ютерах та встановлювати програму. Також не треба підтримувати її на різних машинах, адже це все можна зробити на одному сервері. Приклади серверів застосунків — це DNS та поштові сервери.
DNS сервери
Сервери системи доменних імен — це сервери застосунків, які виконують розпізнавання імен для клієнтських комп’ютерів. Для цього вони перетворюють імена, зрозумілі людям, у зрозумілі для машин IP-адреси.
Система DNS — це поширена база даних імен та інших DNS-серверів, які можна використати, щоб дізнатися ім’я невідомого комп’ютера. Коли клієнту потрібна адреса системи, він надсилає DNS-запит із назвою потрібного ресурсу на DNS-сервер. А він надає необхідну IP-адресу зі своєї таблиці імен.
Поштові сервери
Ще один поширений тип серверів застосунків. Ці сервери отримують ваші електронні листи та зберігають їх, поки ви не запитаєте їх у сервера. Ваші листи зберігаються на ньому, а потім ви заходите в застосунок пошти та таким чином запитуєте у сервера ваші листи.
Поштовий сервер дозволяє налаштувати одну машину, що буде постійно підключена до мережі та буде готова надати необхідну вам інформацію в будь-який момент. Інакше на вашому комп’ютері мала б працювати власна підсистема електронної пошти.
Сервери друку
Такі сервери керують та розподіляють функції друку. Вам не потрібно приєднувати принтер до кожного комп’ютера, адже сервер друку може обробляти запити від багатьох клієнтів. Деякі принтери зараз навіть мають власний вбудований сервер друку, що виконує ті самі функції.
Віртуальні сервери
Якщо традиційні сервери встановлюються як операційна система на апаратне забезпечення машини, то віртуальні сервери існують у тому вигляді, що визначило спеціальне ПЗ — гіпервізор.
Він може запускати сотні чи навіть тисячі віртуальних серверів одночасно і представляє серверам віртуальне обладнання як фізичне. А гіпервізор передає фактичні обчислення та потреби в ресурсах на реальне обладнання, яке використовується спільно для всіх інших віртуальних серверів.
Проксі-сервери
Це посередник між клієнтом і сервером. Його використовують, щоб відмежувати клієнтів або сервери для більшої безпеки. Такий сервер приймає запити клієнтів, але не відповідає на них, а передає іншому серверу. Потім той сервер відповідає проксі-серверу, який передає цю відповідь клієнту. Завдяки цьому клієнт та сервер не мають бути підключеними між собою.
Сервери моніторингу та керування
Такі сервери можуть керувати іншими системами та клієнтами. Вони можуть стежити за мережею — отримувати всі запити клієнтів, відповіді сервера, але ніяк на них не реагувати. Так сервер моніторингу відстежує весь трафік у мережі та відповідає лише на запити її адміністраторів, що слідкують за належною роботою мережі.
Висновок
Отже, сервери використовуються для виконання багатьох функцій в різних сферах та потребують спеціалістів, що вміють їх налаштовувати. Тепер ви знаєте що таке сервер, як він працює, які переваги надає та які функції виконує. Це розуміння допоможе вам розібратися із роботою серверів.
Популярною серверною операційною системою є Linux. Тож якщо хочете розібратися із серверами не лише в теорії, а і на практиці — ви можете почати свій шлях на нашому курсі «Адміністрування Linux для новачків» або «Адміністрування Linux. Базовий рівень». Наші викладачі навчать вас всього, чим володіють самі на індивідуальному курсі.