«Це сексизм»: як IT-спільнота реагує на заборону виїзду за кордон

як IT-спільнота реагує на заборону виїзду за кордон

18 травня з’явилася петиція з приводу питання, яке цікавило суспільство ще з початку повномасштабного вторгнення. А саме — заборона чоловікам призовного віку виїжджати з країни. Нещодавно Президент на неї відповів, але проблему це не розв’язало.

В матеріалі розібралися в ситуації та розглянули реакцію української ІТ-спільноти. 

Про петицію 

Автор петиції закликав Президента скасувати заборону виїзду з території України чоловікам віком від 18 до 60 років і запровадити пріоритет призову добровольців. А також посилити відповідальність співробітників військкоматів та прикордонних пропускних пунктів за корупційні правопорушення.

Він впевнений, що заборона на виїзд дорослим чоловікам призводить лише до корупції та беззаконня. Якщо людину змусити захищати Україну, це не буде так само ефективно, як зробити захисником того, хто зробив цей вибір добровільно. Кожен корисний на своєму місці, бо перемогу наближають не лише ті, хто зараз на передовій.

Добровольців також вистачає: всі знають історії з довгими чергами до військкоматів, де людей не беруть через відсутність вільних місць. Їх відправляють додому чекати вакансій і паралельно ловлять чоловіків біля ТЦ, щоб вручити їм повістки. Нелогічно.

І заради чого це все? Заради хабарів в кишені негідників? Чи, можливо, щоб відбити в українців бажання захищати Україну і планувати майбутнє своїх родин в Україні? І не треба бравади про «щурів, які тікають з корабля». Всі щури, в тому числі з числа «резидентів 95 кварталу» вже давно втекли. І їх вже випустили ті ж самі корупціонери – Медведчук яскравий тому приклад. А от каратимуть в’язницею тепер не їх, а добросовісних людей.

— автор петиції Гуміров Олександр

Відповідь Президента

Володимир Зеленський у відповіді посилався на Конституцію. Він наголосив, що захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою всього Українського народу.

Статтею 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таке право може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану. Скасування вказаних обмежень передбачається здійснити після завершення дії правового режиму воєнного стану.

Питаннями мобілізації в Україні займається Кабінет Міністрів, тому Президент звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з проханням «комплексно опрацювати порушені в електронній петиції пропозиції, звернувши особливу увагу на дотримання конституційних прав громадян, запобігання і виявлення можливих правопорушень, пов’язаних з корупцією, зокрема серед співробітників прикордонних пунктів пропуску і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».

Реакція ІТ-спільноти

ІТ-спеціалісти реагують на ситуацію по-різному. Хтось не згоден із забороною та вважає її сексизмом, хтось бачить інші проблеми, викликані нею. А хтось навпаки її підтримує та вважає підняте питання скигленням, а проблему — надуманою. Ось що пишуть з цього приводу на форумі DOU:

Sviatoslav Hryb Senior Java Software Engineer at Ciklum

У відповіді на петицію маніпулятивно згадуються норми Конституції. Зокрема 17 стаття яка говорить: що «захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою ВСЬОГО Українського народу» та 65 стаття, яка говорить: «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком ГРОМАДЯН України. 

Маніпулятивність полягає в тому, що в Конституції, а особливо у зазначених статтях, немає жодного слова про обов’язок саме для чоловіків! В Конституції вказано лише обов’язок для ВСІХ громадян не залежно від статі. Тому заборона на перетин кордону саме для чоловічої статі є СЕКСИЗМОМ і суперечить Конституції.

Стаття 24 Конституції говорить: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.»

Стаття 64 Конституції говорить: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.»

Отже, надання сексистських привілеїв для перетину кордону на основі жіночої статі є грубим порушенням Конституції та СЕКСИЗМОМ.

Sergey Lysak T/T Lead

Конституція — не математика. Ніяка конституція не може описати всі ситуації та виключення з неї, а тому у державах і існують купи інших законів, які те все описують.

Щодо сексизму — то це взагалі кумедно читати — українське суспільство ще ого яке патріархальне. Але ж, ти бач, коли невигідно стало бути чоловіком, то заволали про сексизм 🙂

Чоловіки зазвичай краще воюють, а жінки — краще вміють народжувати. І те, що в Конституції це не прописано — ніяк не впливає на дійсність, на об’єктивні обставини та ситуацію.

І не треба когось дурити: вимагають відкрити кордон для чоловіків саме ті, що мають на меті — виїхати звідси та «забути Україну як страшний сон».

Igor Sunz

Оголошується тиждень скиглення на наступні теми:

1. Хай син … воює;

2. Чому жінок пускають, а мене ні;

3. Зелень дороги будувала, а не армію, хай тепер самі воюють;

4. Це порушення конституції, хай судді воюють.

Ну зізналися б вже чесно — ви боїтеся і не хочете воювати. І це цілком НОРМАЛЬНО. Я теж не горю бажанням і добровільно не піду в окоп, хоч і збираю зараз військове спорядження і готуюся. І я теж вважаю, що від айтішника, який заводить в країну 10к баксів, в такому випадку користі набагато більше, ніж якщо він буде в тилу або окопі. Але навіщо вигадувати усілякі відмазки?

Victor Davidiants

У війні є дві складові: військова та економічна. І нам треба перемагати там і там.

Якщо правдивою є інформація про те, що:

а) Мотивованих та охочих йти до армії більше, ніж потрібно

б) Економіка країни скоротилася (грубо кажучи) на 50%

Мені здається, що було б розумно почати з того, щоб давати бронь усім, хто працює і сплачує податки.

Стосовно виїзду — складніше, бо люди будуть їхати та багато хто з них припинить сплачувати податки тут.

Як варіант, дозволяти тимчасовий виїзд при наявності якогось контракту, та й під хорошу заставу (гроші або майно). Щоб збільшити шанс, що людина повернеться. Особисто я не розумію, чому спортсмен має право поїхати на змагання (від чого економічна користь — майже 0), а підприємець не може поїхати задля ділової зустрічі, щоб підписати контракт та почати заводити гроші в Україну.

Ярослав Характерник

Там де є штучні обмеження там з’являються корупційні схеми.

В Україну повертаються чоловіки, які хочуть фізично боронити державу.

З України їдуть чоловіки, які хочуть фінансово підтримувати державу.

Обмеження у перетині кордону заважають бізнесу, який віз продавати товари у Європу.

ІТ фахівцям, які відправили сім’ю в Європу, але самі залишились в Україні, доводиться платити дві оренди, для початківців це суттєво.

Чоловіки, які залишились без роботи в Україні, мають щось вигадувати, щоб прогодувати сім’ю в умовах, коли продукти подорожчали.

Nazariy Kushnir

Це т. зв. «пригнічення» [прав чоловіків] є наслідком male disposability (ідеї про те, що окремі життя самців менш цінні задля виду, ніж життя самок з точки зору довгострокового виживання). Це типово якраз для патріархального суспільства, де саме жінки та діти є тими, про кого потрібно дбати, кого треба оберігати й захищати ціною в т.ч. і чоловіків.

Висновок

Складно дивитись на цю ситуацію однобоко. З одної сторони зрозуміло, чому кордони закриті. Краще перестрахуватися та не допустити ситуації, коли всі здатні воювати громадяни просто покинуть країну. Але чому ми досі відбираємо за статевою ознакою? 

За даними Міноборони, в грудні 2021 року в ЗСУ служили 57 тис. жінок, а це майже 22% всього особового складу. З них близько 32 тисяч — саме військові. Таким чином, відкриті кордони для жінок теж можна вважати відтоком людей, здатних воювати.

При цьому, хоч кордони для жінок відкриті, багато хто обрав залишитися та воювати, або волонтерити й допомагати в тилу. Та сама ситуація і з чоловіками, які повертаються в країну, щоб її захищати. Проте економічні наслідки цієї заборони, зазначені вище, залишаються невирішеними.

То чи варто забороняти виїзд чоловікам з країни під час війни? Пишіть у коментарях, що ви думаєте з цього приводу.

Залишити відповідь

Дякуємо, що поділились