Відомі жінки в IT: виняток чи правило?

Більшість спеціалістів сфери ІТ складають чоловіки, але це не означає, що технології — не для жінок. Першу програму в історії написала саме жінка. Жінки розробили технології, які вплинули на хід Другої світової, зробили можливими перші висадки на Місяць та створили мови програмування для проєктів з мільйонами рядків коду ядра.

Тож якщо ви досі думаєте, що робота в ІТ — не жіноча сфера, то цей матеріал для вас.

Перша програмістка

Ада Лавлейс — жінка-математик з Лондона, що вважається першою програмісткою в історії. Ада була знайома з математиком Чарльзом Беббіджем та цікавилася його винаходом — першою обчислювальною машиною з програмним управлінням. 

У 1842 році Беббідж попросив Аду перекласти англійською книгу італійського інженера Луїджі Манабреа, який описав його винахід. По суті це був конспект лекції, яку Чарльз прочитав в університеті Турина.

Крім перекладу, Ада написала свої коментарі, серед яких було три алгоритми. Вони вважаються першими програмами для ЕОМ: 

• Програма рішення системи з двох лінійних алгебраїчних рівнянь з двома невідомими. Ввела поняття комірки для значення змінної;
• Обчислення значень тригонометричної функції. В описі алгоритму вперше в історії використала обчислювальний цикл;
• Обчислення чисел Бернуллі, в якій показана реалізація рекурентних обчислень.

Ада створила першу програму за сто років до того, як людство змогло її реалізувати. На її честь назвали мову програмування, а 10 грудня, в її день народження, відзначається День програміста.

*Ada — універсальна мова програмування високого рівня. За структурою схожа на Паскаль, але потребує більш строгого стилю програмування. Розроблена у 1983 році з ініціативи Міноборони США для застосування у системах реального часу. Використовується для розробки ПЗ військових об’єктів та великих складних проєктів, які потребують підвищеної безпеки та надійності.

Розробка, що лягла в основу Wi-Fi

Геді Ламар поєднувала кілька талантів: вона була акторкою Голлівуду та винахідницею. Коли почалася Друга світова, Геді вирішила використати математичні знання для допомоги своїй країні. 

Разом з композитором та піаністом Джорджем Антейлом вони хотіли створити радіокеровану торпеду, яка періодично змінюватиме частоту передачі. Так радіосигнал неможливо буде заглушити чи перехопити.

В результаті у 1942 році вони розробили принцип секретного зв’язку та передали розробку американському уряду. Через 50 років влада розсекретила цей патент, внаслідок чого технологію використали для створення Wi-Fi та Bluetooth.

Перший компілятор та поняття «баг»

Ґрейс Гоппер — американська вчена в галузі комп’ютерних наук та контрадмірал військово-морських сил США. Коли почалася Друга світова, Ґрейс змінила своє життя. Вона покинула університетські стіни, де навчалась та викладала і вступила до ВМС.

Вона стала однією з перших програмістів обчислювальної машини Mark I. Це перший американський програмований комп’ютер, що не вимагав втручання людини в робочий процес. Його у 1941 році разом з IBM створив гарвардський математик Говард Ейкен. Основою стали ідеї того самого Чарльза Беббіджа.

Вона розробила програми автоматичної обробки таблиць даних, а також створила мову програмування COBOL. Мова і досі використовується в економічній галузі та для розв’язання бізнес-задач. Вона дозволяє створювати дуже великі проєкти, що складаються з мільйонів рядків коду ядра.

Разом з командою Ґрейс створила перший у світі компілятор. Тоді ним не користувалися, бо ніхто не вірив у те, що комп’ютер може щось більше, ніж арифметичні обчислення.

Саме через Ґрейс ми називаємо помилки багами. Одного разу, коли обчислювальна машина працювала некоректно, Ґрейс виявила, що в контакти реле потрапив метелик (bug). Його дістали та прикріпили до звіту про помилки. Результат: слово bug стало загальновживаним.

ПЗ для «Аполлон» 

Бортове програмне забезпечення польоту для космічної програми NASA «Аполлон» було розроблене командою, яку очолювала жінка. Його розробили у Лабораторії приладобудування Массачусетського технологічного інституту на чолі з Маргарет Гамільтон — інженеркою систем та науковицею в галузі інформатики.

З Аполлоном пов’язана цікава ситуація. Під час місії Аполлон 11 перед висадкою на Місяць стався критичний момент — спрацювало кілька комп’ютерних сигналізацій. Це означало, що комп’ютер перевантажений і має виконувати більше задач, ніж може. Через це деякі задачі відкладаються. Але це не так критично, адже команда Гамільтон заздалегідь присвоїла унікальний пріоритет кожному процесу в ПЗ, щоб всі події ставалися в правильному порядку і в потрібний час. Тому місію продовжили й вона пройшла успішно.

Це показує наскільки професійно команда підійшла до розробки ПЗ. Коли Маргарет номінували на NASA Space Act Award, її роботу назвали «основою ультранадійної розробки програмного забезпечення».

Після цього Гамільтон продовжила розвивати ідеї попередження помилок і відмовостійкості, які базувались на її досвіді в MIT. Вона керувала компанією Higher Order Software, де вони створили продукт USE.IT, який успішно використовувався у багатьох урядових проєктах.

Пізніше Маргарет заснувала власну компанію — Hamilton Technologies, Inc. 

Також саме вона ввела термін «програмна інженерія» і активно його використовувала, щоб надати розробці ПЗ такої ж легітимності як і апаратній інженерії. На той час програмна інженерія навіть не розглядалася як наука і не вважалася серйозною. 

Жінки в ІТ сьогодні

На цьому історії не закінчуються — їх безліч. Жінки, що змінювали ІТ-індустрію раніше, кидали виклик домінуванню чоловіків у сфері STEM того часу. Все для того, щоб жінки, які цікавляться технологіями зараз могли реалізовувати свій потенціал і не стикатися з упередженим ставленням.

Кількість жінок в ІТ постійно зростає. За даними дослідження GlobalLogic, частка жінок в українській техносфері за 9 років збільшилася в 3 рази. На початку 2012 року в цій сфері жінок було близько 7%, а у 2021 — понад 22%. Вони засновують власні успішні компанії, виконують ролі СЕО та VP і керують регіональними філіалами відомих компаній. Зверніть увагу на список успішних жінок у сфері ІТ від Forbes, скільки там крутих проєктів.

Проте жінки продовжують стикатися з ситуаціями, коли їх сприймають менш серйозно або через призму стереотипів. «Чоловікам легше даються точні науки, а жінкам — гуманітарні, а в ІТ вони йдуть, бо це модно». Але це не так, і історії жінок вище — яскраве тому підтвердження. 

Однак замість того, щоб зосередитися на цікавій їм діяльності, жінки мають об’єднуватися в спільноти по типу Women in Tech та Women Who Code, щоб надихати та підтримувати одна одну у просуванні в технічних спеціальностях. 

І хоч багато компаній працюють над тим, щоб створювати більш оптимальні умови для жінок в ІТ, рівноваги в цьому питанні поки немає. Хоча як ми бачимо, гендер не впливає на таланти в ІТ-індустрії. Адже найкращі результати дають ті, хто дійсно горить своєю справою.

А як ви вважаєте, жінки в ІТ — це виняток чи правило? Цікаво почитати історії жінок, що розвивають індустрію зараз?