Еволюція роутерів

Ти колись задумувався, яким би був світ без маршрутизаторів (так, це те саме, що і роутери)? Ніяких онлайн-ігор увечері, жодних стрімів і навіть листувань із друзями.

За останні 40–50 років маршрутизатори пройшли шлях від гігантських пристроїв, які могли пересилати лічені десятки кілобіт за секунду, до компактних і надшвидких, що керують терабітними потоками даних, підтримують мільйони підключень одночасно і навіть застосовуються у космосі.

Ця стаття — невелика подорож крізь час і технології. Ми поглянемо, з чого все починалося і як маршрутизатори пристосувалися до сучасності.

Поява перших маршрутизаторів

Інтернет у вигляді, який ми знаємо сьогодні, колись навіть уявити було складно. Але технології починалися з маленьких кроків — а точніше, з величезних залізних пристроїв.

Першим справжнім предком сучасного роутера став Interface Message Processor від компанії BBN, створений для мережі ARPAnet у 1969 році. Цей агрегат міг передавати дані зі швидкістю 50 кілобітів за секунду. Для порівняння: сьогоднішній Wi‑Fi у твоєму телефоні легко тягне 100–1000 Мбіт/с.

Ці перші маршрутизатори виконували просте, але критично важливе завдання: вони з’єднували комп’ютери та «направляли» пакети даних між ними. Зазвичай ці та схожі пристрої займали майже цілу кімнату, а налаштовували їх вручну ентузіасти з комп’ютерних лабораторій (до речі, так і з’явилась роль сисадміна).

Цікаво, що концепція маршрутизації даних тоді була зовсім новою. Навіть простий обмін повідомленнями між двома комп’ютерами ставав маленькою революцією. І саме ці перші залізні гіганти заклали основу для всіх майбутніх роутерів.

Поява мультипротокольного роутера і народження Cisco

У 1980-х мережі з лабораторного світу починають потроху проникати в буденний ритм. Але була одна проблема — комп’ютери, що працювали на різних протоколах, не могли «спілкуватись» між собою. Тоді з’являється ідея створити мультипротокольний маршрутизатор — пристрій, який розуміє інші системи та вміє будувати між ними містки.

Одним із перших, хто почав працювати над цим, став Білл Ягер зі Стенфордської дослідницької лабораторії (SRI). Його роутер став технічною основою для наступних розробок. Але до справжнього прориву справа дійшла, коли до цієї ідеї долучилися інші дослідники зі Стенфорду, зокрема подружжя Леонард Босак і Сандра Лернер.

Через те що вони працювали в окремих корпусах та не мали змоги спілкуватись, саме Леонарду вдалось розробити перший мультипротокольний маршрутизатор. Ідея запрацювала, а з нею й бажання вийти за межі кампусу.

Так у 1984 році народжується Cisco Systems — компанія, яка зробила з університетської розробки масовий мережевий продукт. Босак і Лернер бачили потенціал у тому, щоб подібні пристрої з’явилися не тільки в університеті, а й у компаніях, банках, офісах — скрізь, де потрібно з’єднати дані.

Читай більше в іншій нашій статті: «Історія Cisco: як виник та розвивався мережевий гігант»

Перший великий продукт — AGS (Advanced Gateway Server), міг працювати одразу з кількома протоколами (TCP/IP, DECnet, AppleTalk тощо), що було великою рідкістю на той час. Так Cisco поступово став лідером у світі мережевих технологій.

Мініатюризація та швидкість 

У 90-х маршрутизатори нарешті перестають бути велетенськими коробками й переходять до стадії «компактні, розумні, швидкі».

Якщо раніше вони асоціювались із науковими центрами, то тепер роутери з’являються в офісах, держустановах, школах — і поступово готуються до входу в наші домівки.

Що змінюється у цей період:

• Зменшення розміру — маршрутизатори більше не займають цілий стіл. Вони компактні й не лякають користувача виглядом.
• Зростання швидкості — від мегабітів до гігабітів на секунду. Починається активне впровадження LAN-мереж.
• Поява комутаторів 3-го рівня (Layer 3 switches) — альтернатива класичним роутерам у бізнесі. Вони дешевші, швидші й простіші в обслуговуванні.
• Терабітні маршрутизатори — Cisco, Juniper та Avici Systems запускають лінійки для дата-центрів і провайдерів.
• Мережеві ОС з відкритим кодом — такі як Vyatta, що дозволяли перетворити звичайний ПК на маршрутизатор. Початок епохи софтверної маршрутизації.

Бездротовий прорив

На початку 2000-х маршрутизатори навчилися працювати без кабелів, і це стало справжнім проривом. Стандарти 802.11b/g/n/ac дозволили передавати дані через радіохвилі.

Це означає, що маршрутизатор перетворює цифрові дані на сигнали, а ноутбуки, смартфони та інші пристрої з вбудованими приймачами перетворюють їх назад в інформацію. Тобто інтернет більше не треба тягнути дротом до кожного гаджета — він поширюється подібно до того, як працює радіо, тільки цифрове і двостороннє.

Маршрутизатори у космосі

У 2009 році Міністерство оборони США запустило перший космічний маршрутизатор, а компанія Cisco розробила проєкт IRIS для передачі даних на орбіту.

Ці пристрої працюють у суворих умовах. Наприклад, при екстремальній температурі та радіації. Завдяки цьому науковці та військові можуть організовувати мережі між супутниками й наземними станціями, а в перспективі — навіть забезпечувати стабільний інтернет для людей на різних куточках планети.

Штучний інтелект у роутерах

Поступово маршрутизатори стають розумнішими завдяки ШІ. Завдяки цьому вони можуть:

• Автоматично керувати трафіком і пріоритизувати пристрої чи застосунки.
• Виявляти аномалії та загрози, реагуючи швидше, ніж класичні системи безпеки.
• Оптимізувати маршрути та енергоспоживання, підлаштовуючись під навантаження.

Тобто навіть у великій корпоративній мережі або у будинку з десятком пристроїв роутер сам стежить, щоб інтернет працював швидко і без лагів. 

Про це більше розповідаємо тут: «Як ШІ повпливає на мережеві маршрутизатори?»

Післяслово

Якщо ти також хочеш навчитись маршрутизації та навіть бути готовим до складення іспиту Cisco CCNA — доєднуйся до курсу «Cisco CCNA. Підготовка до сертифікації».

Ми навчаємо за офіційною програмою Cisco та на їх офіційній платформі. А навчати тебе буде не просто викладач, а сертифікований інструктор Cisco з 14+ років досвіду у сфері.

Чекаємо тебе на навчанні!