Україна цифрова: державні послуги, банкінг та інші зручності

Україна з кожним днем стає більш цифровою європейською державою. А в деяких аспектах навіть подає приклад іншим країнам. В той час росія, завдяки своїй “спецоперації” ще більше повертається в минуле. Ми різні.

Підготували матеріал про нашу розвинену країну, щоб ви могли ще більше пишатися нею, якщо таке можливо. Надихнулися інтерв’ю Михайла Федорова та вирішили поділитися власними спостереженнями.

Про важливість технологій

Майбутнє — це технологічні компанії, сучасна освіта та медицина. Це відкриті кордони, технології, які раніше здавалися фантастикою, віртуальні активи та підкорення космосу.  

Майбутнє за урядами, які схожі своєю швидкістю, гнучкістю та точністю рішень на IT-компанії. За урядами, які вміють запускати найзручніші публічні послуги, податкові та правові системи для людей. Які створюють додану вартість у цифровій економіці.

— міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

Ви й самі знаєте, наскільки в нас розвинена країна: цифрові паспорти, швидка реєстрація бізнесу, легалізація віртуальних активів та зручна сплата податків. Навіть дитину можна зареєструвати за пару кліків в застосунку.

А що має росія? Через повномасштабну війну, що вона розв’язала в Україні, росія накрилася не тільки залізною завісою, але й цифровою.

Російський ринок вже покинули передові технологічні компанії: Apple, Microsoft, Adobe, AMD та Intel, Oracle, Cisco та дуже багато інших. Тож що можна говорити про інновації, коли немає жодних інструментів для їх створення?

Для порівняння

Газпром — найбільша корпорація росії, нею керують друзі путіна та коштує вона $107 млрд. Tesla — стартап з Кремнієвої долини, розроблений звичайними хлопцями з ІТ, коштує $874 млрд. При цьому діяльність Tesla спрямована на людей та несе для них цінність. А Газпром просто збуває природні ресурси. Нічого технологічного.

Або компанія по типу Google — Яндекс. До санкцій вона коштувала $17 млрд, в той час, як вартість Google складає $1,75 трлн. Ніша одна, але чого тоді не вистачало Яндексу, щоб дорости до американського конкурента?

Михайло Федоров зауважує, що найбільш технологічні компанії з’являються там, де для цього є зручні умови розвитку. В росії їх не просто немає, вона сама їх і погіршує: вартість Яндекса зменшилась у 2,5 раза. Тепер компанія коштує $6,8 млрд, а її акції продовжують здешевлюватись з кожним днем. Не останню роль в цьому падінні відіграють санкції накладені ЄС на засновника компанії Аркадія Воложа.

Дійсно, як створити класну ІТ-компанію, якщо не можна навіть процесор на комп’ютер купити, або ноутбук на MacOS чи Windows? 

Як продавати послуги, якщо не працює Google Pay, Apple Pay та не приймають Visa, Mastercard, PayPal чи Payoneer?

Як створити класний застосунок, якщо немає доступу до Figma?

І як його рекламувати, якщо заблоковані найпопулярніші соцмережі світу — Facebook та Instagram.

Відповідь очевидна — ніяк. З кожним днем росія занепадатиме і повертатиметься в часи, по яких так сумує.

Передові рішення України

Інтернетом якийсь час ширилися пости українців, що перебувають за кордоном про те, наскільки зручнішою є наша країна в плані послуг. Ми зосередилися на тих, що належать до ІТ.

Це стосується:

• Цифрових інструментів

На думку одразу спадають паспорти, водійські посвідчення та інші документи в Дії. Ми можемо просто показати їх у телефоні, замість того, щоб постійно носити з собою в паперовому чи пластиковому вигляді. В Європі такого поки немає. 

Дія та Київ Цифровий стали незамінними застосунками в смартфонах українців. Це зручно та для людей, як у випадку з Tesla.

А з початку війни ці сервіси адаптувалися та продовжують запускати зручні послуги, враховуючи обставини. Цифровий інформує киян про повітряну тривогу, а Дія запустила єДокумент на період воєнного часу. Детальніше можна дізнатися в нашому матеріалі про нові функції популярних застосунків.

• Фінансової галузі

В Україні дуже доступні різноманітні фінансові інструменти. Ті, хто опинився закордоном сумують за функціями мобільних застосунків Monobank чи Приват24. Легке відкриття рахунків, простий обмін валют, швидкість переказів — те, чого не вистачає українцям в інших країнах. Герої резонансних постів з соцмереж діляться тим, скільки всього треба зробити, щоб отримати банківську картку. Треба фізично подати заяву, почекати тиждень поки її розглянуть та отримати картку поштою.

• Зв’язку

В цьому випадку перевагою України став пізній старт. Поки інші країни працювали над розвитком сучасних телекомунікаційних технологій, у нас користувалися застарілими радянськими мережами. Потім Україна одразу стрибнула до найсучасніших розробок. Через це в Україні інтернет та мобільний зв’язок швидкі та дешеві. Окрім того, що це все доступно, в нас є велике різноманіття тарифів, тож кожен може підібрати для себе оптимальний варіант. 

Також в нас багато де є безплатний Wi-Fi: в закладах, магазинах та навіть в трамваях. Хоча на швидкість Wi-Fi у трамваї краще не сподіватися. 

Україна і світ

В залежності від конкретної країни, нам є чого повчитися та в чому подати приклад. Поспілкувалися з українцями, що зараз перебувають за кордоном та запитали, чого їм не вистачає там та що навпаки, хотілося б побачити в Україні в майбутньому.

Цифрові інструменти. Незалежно від країни — у Канаді, Чехії, Литві, Польщі — всі згадують про можливості нашої Дії. Та не лише про її зручність, але і про реакцію місцевих жителів. Їм незрозуміло, як документи можуть бути в телефоні:

“Електронних документів як у нас тут немає. І коли ми купували якісь квитки, на них діяла знижка по студентському квитку. Я показала його в Дії. Було видно, що багато хто був дуже здивований. Їм незрозуміло, як студентський може бути у телефоні”, — розказує Даша про свій досвід у Чехії.

Віка, що зараз перебуває в Канаді, каже, що Україна більш цифровізована. Вона набагато швидше втілює інновації. Поки Дія полегшує державні послуги навіть в умовах війни, в банках Канади бюрократію ніхто не скасовував. Для того, щоб отримати там невелику послугу, необхідно багато часу і документів. Навіть зміна адреси проживання — складна та тривала процедура. В той час як у нас це вже теж можна зробити через застосунок.

Банкінг. Ця сфера в Україні дійсно дуже добре розвинена. 

“У нас дуже випереджає банкінг, зручне зняття коштів, оплата карткою, можливість переказувати гроші з карти на карту, все це у нас на найвищому рівні.”

— Ділиться Олена, що провела два місяці у Польщі.

“Картку я відкривала півтора місяця, і в мене все ще немає її на руках. А я пам’ятаю, як монобанк відкриває рахунок за 15 хвилин або навіть у ПриватБанк ти приходиш і за півгодини отримуєш картку.” — Даша про отримання картки у Чехії.

Женя розповіла нам про те, як це відбувається в Литві:

“Оплата карткою, Apple Pay чи Google Pay — це все дуже добре розвинуто та багато де є. Навіть у якихось маленьких крамничках, тобто можна спокійно не носити з собою готівку.

Однак, якщо казати саме про інтернет-банкінг, то у них є система двофакторної аутентифікації. Вона працює за допомогою генератора кодів, який ти постійно маєш носити із собою, якщо в тебе немає громадянства цієї країни. Громадяни можуть зробити собі смарт ID, або теж користуватись цими генераторами. Суть в тому, що ти носиш з собою маленький пульт для того, щоб увійти в банкінг. При вході ти вводиш один код, а потім генеруєш інший через цей пульт. Для нас це складна система, бо ми звикли робити це в один клік. Але тут це пояснюють більшою захищеністю системи. Аналог монобанку я тут не знайшла.”

Зв’язок. Що стосується зв’язку, не все так однозначно. Наприклад, у Чехії дуже хороший зв’язок, бо є 5G. Він є усюди, куди б ви не зайшли, навіть у лісі, де ми звикли, що зв’язок та інтернет не тягнуть. Майже усюди є Wi-Fi, чого зазвичай немає в інших країнах. Якщо в Німеччині він є хіба що у Starbucks, то в Чехії достатньо багато точок з безплатним Wi-Fi. 

“Сімкарту з інтернетом і чеським номером ми купили приблизно кілька тижнів тому. До цього ми спокійно обходились без інтернету, навіть якщо їздили кудись в місто. Все зрозуміло і доступно.” — Даша та Юра про досвід в Чехії.

В Литві є нюанси саме з поповненням мобільного зв’язку. Його не можна поповнити через банк, як ми звикли. Ти маєш або купляти картки на поповнення, як у нас було сто років тому, або поповнювати через сайт оператора. Спочатку реєструєшся, а далі заходиш у свій особистий кабінет і поповнюєш кабінет через пульт-генератор. Після цього на сайті можна купити якийсь тариф. Поповнити швидко і легко, на жаль, не вийде.

Квитки. В нас набагато простіше працює сервіс покупки квитків, особливо на потяг. Тому що в Укрзалізниці сайт доволі простий у використанні, а для іноземців там є англійська версія. 

Купити квиток достатньо просто: зрозуміло звідки та куди їхати, обираєш вагон, місце і купуєш.

“У Чехії ми хотіли купити квитки й взагалі нічого не зрозуміли: сам сайт незрозумілий, англійської версії там немає, тільки чеська. І схоже, що проблеми не тільки в іноземців: навіть хазяїн нашої квартири радив нам їздити кудись автобусом, а не потягом, бо квитки складно купувати. Через сайт незрозуміло як, тож треба їхати купувати у касі.”

Висновок

Приємно бачити, як твоя країна розвивається і щодня стає зручнішою для її громадян. Ми встигли не лише наздогнати західних сусідів, а й навіть можемо навчити їх в деяких аспектах. Це чітко показує, який напрям руху для себе обрала Україна. Рано чи пізно війна закінчиться і ми продовжимо розвивати країну та технології разом з усім вільним світом. А поки тримаємось і продовжуємо працювати на перемогу!