Гайд для новачків у DevOps

Ти напевно вже чув про DevOps, але не зовсім розумієш, що це за звір і з чим його їдять? Зараз розберемось! 

Це твій перший крок до світу, де програмне забезпечення розробляють, тестують і впроваджують так швидко, що ти ледь встигаєш кліпати очима. DevOps — це про синергію, коли команда development та operation працюють як єдиний механізм, автоматизуючи все, що тільки можна.

Якщо ти тільки починаєш свій шлях, цей гайд — твоя дорожня карта. Ми пройдемося по основних практиках, інструментах та термінах, які зроблять тебе на крок ближчим до професії DevOps-інженер. Готовий зануритися?

Що треба знати, якщо ти тільки починаєш свій шлях у DevOps

DevOps — це методологія, яка об’єднує розробку (Development) і операційні процеси (Operations) в єдину систему, орієнтовану на швидку і якісну доставку програмного забезпечення. 

Її суть — у постійній інтеграції та автоматизації процесів, щоб зменшити ризики помилок, прискорити оновлення і зробити роботу ефективнішою. 

DevOps-інженер — це фахівець, який керує цим процесом, впроваджуючи необхідні інструменти, налаштовуючи інфраструктуру та автоматизуючи робочі процеси. 

Для IT-компаній це критично важливо, адже швидке виведення продукту на ринок дає конкурентну перевагу. Але й для будь-якого бізнесу культура DevOps важлива, оскільки оптимізація процесів означає економію часу, ресурсів і можливість швидше реагувати на зміни в середовищі.

Компоненти DevOps

Розберімось з ключовими компонентами DevOps. Це те, на чому все тримається.

1. Культура співпраці

    Уяви, що команда розробників і айтівців працюють не окремо, а разом, як одне ціле. Тут важлива співпраця — всі діляться ідеями, разом знаходять рішення викликів, і ніхто не залишається осторонь. Злагоджена робота допомагає досягати результатів швидше.

    2. Автоматизація всього, що тільки можна

      Рутинні задачі? Забудь про них. DevOps все автоматизує: від тестів до розгортання. Це не тільки економить час, але й знижує ризик помилок, бо машина не промахнеться там, де людина може.

      3. Постійна інтеграція та доставка

        Код не чекає місяцями на впровадження. Як тільки є щось нове — це відразу ж перевіряється та розгортається. Нові фічі та виправлення стають доступні для користувачів швидко, і це круто.

        4. Моніторинг і фідбек

          Щоб все працювало ідеально, DevOps-інженер постійно тримає руку на пульсі. Застосунки моніторять на баги, а користувачі дають зворотний зв’язок, завдяки чому продукт постійно покращується.

          Тепер ти розумієш, чому DevOps-інженер — фахівець, якого потребує кожна IT-компанія. Бо саме він впроваджує методологію DevOps, автоматизує та прискорює всі процеси.

          Життєвий цикл DevOps

          1. Планування: збір вимог і визначення історій користувачів, створення ефективного плану в тісній співпраці між командами розробки та IT-фахівців.
          2. Написання коду: розробники пишуть код невеликими частинами, активно використовуючи системи контролю версій, такі як Git, для спільної роботи.
          3. Збірка: код компілюється та вбудовується в виконувану програму за допомогою автоматизованих інструментів, таких як Jenkins.
          4. Тестування: автоматизовані тести перевіряють код на функціональність і безпеку, використовуючи інструменти на зразок Selenium чи JUnit.
          5. Випуск: пакування та випуск коду з використанням інструментів, таких як Docker чи Kubernetes, для створення стабільного середовища.
          6. Розгортання: автоматизація процесу розгортання забезпечує часті оновлення коду без збоїв через CI/CD конвеєри.
          7. Операції: команди стежать за продуктивністю програми, використовуючи моніторингові інструменти, такі як Prometheus, для безперебійної роботи.
          8. Моніторинг: постійний моніторинг дозволяє швидко виявляти та розв’язувати проблеми, покращуючи якість програмного забезпечення завдяки зворотному зв’язку.

          Тож, розгляньмо інструменти, які тобі треба опанувати, щоб стати скіловим DevOps-інженером.

          Інструменти DevOps

          Контроль версій
          • Git: стандартизований інструмент для управління версіями коду.
          • Bitbucket: платформа для спільної роботи з репозиторіями Git.
          Конвеєри CI/CD:
          • Jenkins: потужний автоматизований сервер для безперервної інтеграції.
          • GitLab CI: інтегрована CI/CD система в GitLab, що полегшує розгортання.
          • CircleCI: інструмент для CI/CD з гнучкою конфігурацією.
          Керування конфігурацією:
          • Ansible: інструмент для автоматизації налаштувань і розгортання.
          • Puppet: використовується для управління конфігурацією серверів.
          • Chef: інструмент для автоматизації налаштувань з використанням коду.
          Контейнеризація:
          • Docker: платформа для створення, розгортання та управління контейнерами.
          • Podman: альтернатива Docker без демона, що пропонує подібний функціонал.
          Оркестрування:
          • Kubernetes: система для автоматизації управління контейнерами.
          • Docker Swarm: вбудоване оркестрування для контейнерів Docker.
          Моніторинг:
          • Prometheus: інструмент для моніторингу і збору метрик.
          • Nagios: система моніторингу для перевірки доступності серверів та послуг.
          • Grafana: платформа для візуалізації даних з різних джерел.
          Хмарні платформи:
          • AWS: лідер серед хмарних сервісів з широким спектром інструментів.
          • Azure: хмарна платформа від Microsoft з інтеграцією DevOps.
          • Google Cloud: пропонує різні сервіси для хмарної інфраструктури.
          Тестування:
          • Selenium: інструмент для автоматизації тестування вебзастосунків.
          • JUnit: фреймворк для юніт-тестування в Java.
          • TestNG: гнучкий фреймворк для тестування, що підтримує паралельні тести.

          Терміни, які тобі треба розуміти

          Загалом існує багато термінів, з якими треба розібратись, але почнімо з основних.

          Ініціалізація — це коли сервер готовий до роботи, на ньому вже встановлено операційну систему, програмне забезпечення, і він підключений до мережі.

          Розгортання — процес додавання або оновлення програм на сервері, щоб вони могли працювати.

          Оркестрування — це коли кілька серверів або систем виконують операції одночасно і скоординовано, як частина одного плану.

          Керування конфігурацією — спосіб керування параметрами сервера (наприклад, скільки пам’яті, місця чи програм потрібно), щоб він працював правильно.

          Idempotent — це означає, що коли ти повторюєш певну операцію, результат завжди буде однаковий, як при першому виконанні.

          Blue Green Deployment — метод, коли два ідентичні сервери використовуються, щоб перемикати між ними, наприклад, для безпечного оновлення програм.

          Безперервна інтеграція — це коли кожен новий код, який розробники додають, автоматично збирається і перевіряється на помилки.

          Безперервна доставка — процес, коли після кожної зміни коду система готова до розгортання на реальному сервері.

          Безперервне розгортання — автоматичний процес, коли зміни в коді проходять тестування та автоматично оновлюються на робочому сервері маленькими частинами.

          Інші терміни ти зрозумієш в процесі навчання та роботи на проєктах. Тож, перейдімо до важливої частини — з чого почати навчання професії DevOps-інженер. 

          Кроки до професії DevOps-інженер

          1. Основи програмування

            Розпочни з вивчення мов сценаріїв, таких як Python та Bash. Ці інструменти допоможуть тобі автоматизувати завдання, зекономивши час та сили.

            2. Знайомство з Linux

              Справжній DevOps-інженер повинен вміти орієнтуватися в Linux. Вчися працювати з командним рядком, адже це основа багатьох інструментів.

              3. Мережеві концепції

                Розберись у важливих протоколах — TCP/IP, DNS, HTTP. Використовуй Wireshark, щоб побачити мережевий трафік на власні очі. Це як спостерігати за життям вулиці — безліч деталей та нюансів.

                4. Віртуалізація та контейнери

                  Вивчи, як працюють гіпервізори (KVM, VMWare) та контейнери (Docker). Ці знання знадобляться, адже сучасні проєкти все частіше використовують ці технології.

                  5. CI/CD

                    Опануй інструменти для безперервної інтеграції та розгортання, такі як Git і Jenkins. Це те, що дозволить тобі впевнено рухатися вперед у світі розробки.

                    6. Розподілені системи

                      Зрозумій концепції, такі як відмовостійкість та балансування навантаження. Досліджуй теорію CAP та багаторівневі архітектури, щоб стати справжнім профі.

                      На самостійне проходження цього шляху тобі знадобиться 3-5 років, безмежне терпіння, жага до знань і навички самоосвіті. Але є й інший варіант! 

                      Пройти курс «DevOps з нуля» в ITEDU. Протягом 9 місяців навчання з досвідченим викладачем ти отримаєш усі необхідні знання для старту кар’єри Strong Junior DevOps Engineer.

                      Не впевнений, чи підходить тобі ця професія? Спробуй наш безоплатний освітній серіал «Знайомство з DevOps». 6 відеоуроків, 2 домашні завдання допоможуть тобі зануритися у цю захопливу сферу та відчути, чи це твоє.

                      Залишити відповідь

                      Дякуємо, що поділились