Ніколи не пізно: чи правда, що дорослі погано вчаться

Поки одні люди старшого віку скаржаться, що не можуть запамʼятати, як ввімкнути улюблені канали на смарт-тв, інші ведуть стріми, на яких грають у відеоігри чи завершують університет.

З віком наш мозок змінюється, і це впливає на концентрацію, здатність до запамʼятовування інформації та освоєння нових навичок. Але попри популярні міфи зміни некритичні та не роблять нас тупими 😅

Чому здається, що ми вчимося гірше

Під час навчання мозок формує нові нейронні зв’язки: клітини мозку взаємодіють між собою певним чином та з певною послідовністю. У перші роки життя дітей формуються мільйони нейронних зв’язків. З часом їх кількість зменшується.  

Знижується швидкість оброблення інформації

У 18–19 років наш мозок на піку продуктивності — в цей період він найшвидше оброблює інформацію, а до 25 найкраще працює короткотривала пам’ять. В цей період підготуватись до іспиту можна за одну ніч, запам’ятати вірш всього за кілька прочитань та вводити паролі з першої спроби. 

Потім швидкість оброблення інформації падає. Щоб підготуватись до іспиту чи сертифікації, доведеться витратити кілька вечорів. У 35 років різко знижується короткотривала пам’ять — паролі вже доводиться зберігати у менеджері паролів або користуватись одним на всі випадки (чого ми різко не рекомендуємо з питань безпеки).  

Мозок змінюється

Мозок людини складається з різних відділів. Важливим для навчання є гіпокамп — це частина мозку, що відповідає за переведення знань із короткотривалої памʼяті в довготривалу. З часом він зменшується і запамʼятати інформацію надовго стає важче. Якщо в дитинстві ми могли поіменно назвати всіх персонажів улюбленого мультфільму, то зараз навряд згадаємо імені усіх однокласників. 

Також з часом стоншується мієлінова оболонка нейронів — між ними погіршується зв’язок й людині важче запам’ятовувати нову інформацію та знаходити в памʼяті старі знання.

Проте з віком людина стає мудрішою: вона краще усвідомлює проблеми загалом, може бачити вплив факторів на ситуацію та наслідки, їй легше зіставляти інформацію з різних джерел. 

Мінімальні витрати енергії

Наш мозок прагне працювати у постійному режимі енергозаощадження. З віком він трансформується так, щоб витрачати якомога менше енергії на вже звичні дії. Створює жорстку систему дій — такий собі автопілот. 

Коли ми виконуємо певні рутинні дії й навіть не замислюємось над ними — це і є результат мозкової діяльності з абсолютною ефективністю. Наприклад, під час водіння автомобіля, приготування їжі та виконання своїх повсякденних робочих обов’язків. Хоча в кожному із випадків наш мозок аналізує великий обсяг інформації, але ми цього не помічаємо. 

Як ефективно вчитися: 6 порад

Займатись спортом

Як ми вже писали вище, гіпокамп — це ділянка мозку, що відповідає за навчання, памʼять та емоції. З віком у гіпокампі відбуваються зміни, що негативно впливають на здатність до запам’ятовування інформації та формування нових нейронних звʼязків.

Спорт допомагає відтермінувати такі зміни. Фізичне навантаження посилює нейрогенез в гіпокампі — формуються нові нейрони, нейронні зв’язки та покращується памʼять. Дослідження демонструють, що у старих мишей вже після 1 місяця занять спортом зниження нейрогенезу зменшилось вдвічі, а нові нейрони нічим не відрізнялись від нових нейронів у молодих осіб. 

Слухати музику чи грати на музінструменті

Коли ми слухаємо улюблені композиції, наш організм виділяє дозу серотоніну та дофаміну — гормонів щастя та радості. Ці гормони покращують здатність запам’ятовувати інформацію та навчатись. 

Дослідження показали, що люди, які грають на музичних інструментах, мають краще розвинене мозолисте тіло. Воно відповідає за зв’язок між півкулями мозку і допомагає в навчанні та засвоєні інформації. 

Висипатись

Регулярний, достатньо тривалий сон із фазами повільного та швидкого сну допомагає організму будувати нові нейронні звʼязки. За допомогою саме цих звʼязків ми формуємо нові навички та вміння, засвоюємо знання. Після отримання нової інформації вона потрапляє в короткотривалу пам’ять. А в період сну перевантажується в довготривалу. 

Немає достатнього сну → немає нейронних зв’язків → немає знань.

Запланувати навчання 

В дорослому віці навчатись складно ще й через щільний графік. Потрібно працювати, займатись побутовими справами, а ще приділяти час особистому життю. Навчання повинно знайти своє місце в графіку. 

Найчастіше люди потрапляють в пастку, коли не виділяють окремий час для занять і просто на них не встигають. Потрібно усвідомити, що навчання має замінити якусь вже звичну рутину — перегляд серіалу, скролінг соціальних мереж чи прогулянки з друзями. 

Знайти мету

Якщо ти вирішив вчити нову мову, бо це прикольно і трендово, то висока ймовірність, що ти закинеш цю справу через декілька занять, коли вже доведеться по-справжньому докласти зусиль для успіху. 

Обирай навчання, що можна найближчим часом втілити в життя та використати для себе з користю. Наприклад, в планах є проєкт, для якого потрібно володіти новою технологією — вивчаєш її та одразу практикуєш. І отримуєш нові знання, і розвиваєшся як спеціаліст.

Вчитись ніколи не пізно

З часом наші когнітивні функції й справді знижуються, проте ми в силах відтермінувати процес старіння мозку. Потрібно займатись спортом, знайти музичне хобі та вчитись не заради навчання, а щоб розвиватись як спеціаліст.