Війна

Що фахівці радять знати цивільним під час війни

Прикро визнавати, але це правда: поки йде війна, нема повністю безпечних місць на території України. Саме через це популярними є курси з медичної та військової справи для цивільних. Усім нам треба адаптуватися до життя під час війни та бути готовими до будь-якого розвитку подій.

DOU опублікували матеріал, який треба прочитати усім. Фахівці у своїх сферах поділилися досвідом і порадами з медицини, орієнтування на місцевості та мінної безпеки.

Чим відрізняється домедична допомога й тактична медицина

Федір Сердюк — фахівець з першої допомоги та пожежної безпеки. Він викладає тактмед з 2014 року, а зараз керує заснованим ним і друзями благодійним фондом PULSE. 

У PULSE вони навчають тактичної медицини усіх, хто має відношення до захисту України: поліцію, ДСНС, військових. Як виняток, іноді тренують цивільних і волонтерів, але пріоритет їхнього фонду — це мобілізовані. До такого висновку у PULSE прийшли після заяви Резнікова щодо забезпечення 1 млн осіб усім до ефективної оборони.

Федір вважає, що якщо ти знаєшся на тактичній медицині, то повинен готувати військових, оскільки зараз з цим є складнощі. Тому у фонді вони тренують і створюють навчальні загони у військових підрозділах, щоб позбавити армію залежності у волонтерській допомозі.

Але ще пан Сердюк володіє компанією FAST, яка займається корпоративним навчанням пожежної безпеки та домедичної допомоги, але зараз він не залучений до її роботи.

Якщо не знали, тактмед та домедична допомога — це не одне й те саме. Тактична медицина — це те, що робить військовий за протоколом, коли його побратима чи посестру ранили. До протоколів тактмеду входять процедури, які цивільним не радять робити самотужки ні в якому разі. Також військові мають доступ до спорядження, яке у цивільних майже ніколи нема під рукою.

Федір Сердюк та його фонд навчають військових за протоколом США — Tactical Combat Casualty Care. Наприклад, там нема серцево-легеневої реанімації (СЛР), бо у військових зупинка серця майже завжди стається через крововтрату. У цивільних протоколах СЛР є завжди, бо людині може стати погано будь-де: на зупинці, у метро, торговому центрі. 

Загалом набір навичок для військових і цивільних різний, але є загальні концепції. Людина втрачає кров однаково, відрізняються методи зупинки крововтрати. Головне — знати й вміти це робити.

Як і чого вчитися

Варіантів кілька, найочевидніший — онлайн-курси. FAST запустили свій курс на Prometheus, де ви навчитеся основ першої медичної допомоги. Федір каже, що цього курсу недостатньо, щоб впевнено опанувати навички, але теорію ви отримаєте. Ще можна знайти інструктора чи компанію, які готові вас навчити, або знайти благодійне навчання від організацій чи фондів. 

Все залежить від того, до яких саме варіантів у вас є доступ. Найкращий — пройти повний офлайн курс з першої допомоги. Виключно сучасна й актуальна практика. 

Федір вважає, що головне для опанування — безпека рятувальника. Треба вміти оцінити ситуацію, в якій ви надаєте допомогу, та використовувати необхідне захисне спорядження. На другому місці він ставить усі методи зупинки кровотечі, на третьому — допомогу при перекритті дихальних шляхів, а на четвертому — серцево-легеневу реанімацію.

Ще він радить такі ресурси:

• чат-бот першої допомоги;
• Deployed Medicine;
• Всеукраїнська рада реанімації;
• Онлайн-школа першої допомоги.

Пан Сердюк вважає, що ми можемо підготуватися до мобілізації в плані медпідготовки, якщо пройдемо належне навчання, але наголошує, що слід обережно ставитися до використання військових протоколів у цивільних ситуаціях. 

Що слід знати про першу домедичну допомогу під час війни

Михайло Тєлєшев — заступник голови правління та інструктор у «Контрольно-рятувальній службі Північ». Вони запустили адаптований курс із домедичної допомоги на початку повномасштабної війни. Служба ледь не єдина в України була сертифікована з Tactical Emergency Casualty Care, після чого створила два типи курсів: на 3 та на 8 годин.

Перший — базовий, де служба знайомить студентів з протоколами TECC та MARCH, вчить користуватися турнікетом, бандажами та робити тампонування. Другий курс — комплексніший, до нього додали зупинку великих кровотеч, розбір різних видів травм та опіків з ухилом на умови бойових дій.

Цивільні охоче записуються на їхні курси, але здебільшого служба тренує військових, тому не можу повністю задовольнити попит. Михайло акцентує, що вони роблять акцент саме на наслідках бойових дій: 90% поранень — від уламків, 80% з них — ураження кінцівок з кровотечею, а 91% смертей від кровотечі можна запобігти. Тому вони розповідають про протокол MARCH, згідно з яким спочатку слід зупинити кровотечу, а вже потім займатися іншими травмами.

Що означає протокол MARCH

M (Massive bleeding) — масивна кровотеча, яку треба спинити в першу чергу протягом 15 — 300 секунд залежно від ситуації.

A (Airway Management) — перевірка дихальних шляхів і їхнє відкупорювання за необхідності.

R (Respiration) — діагностика ураження грудної клітини методом «граблі»: розтягуємо шкіру пальцями, щоб діагностувати малі стягнуті поранення і після накласти оклюзійну наліпку.

C (Circulation) — циркуляція крові. Слід перевірити людину на наявність шоку, від якого падає тиск і поступово зникає пульс. Необхідно покласти особу так, щоб ноги були вище серця, до якого стече кров. Після цього треба повідомити професійним медикам про шоковий стан.

H (Head injury/Hypothermia/Hypovolemia) — травма голови/гіпотермія/гіповолемія. Зігріваємо пораненого та не даємо втратити ще більше тепла. Головне — це теплий і сухий одяг, а ще можна користуватися хімічними грілками біля магістральних судин (пахви та стегнові артерії).

Основні рекомендації Михайла: в разі надзвичайної ситуації викликати 103. Спочатку переконайтеся, що ви цілі та в безпеці, а вже потім рятуйте інших. Використовуйте протокол MARCH, він працює. Завжди спочатку зупиняйте кровотечі — це 90% смертей, яких можна уникнути.

Якщо у людини масивна кровотеча, слід накласти турнікет. Якщо його нема, тисніть на рану напряму або використайте тампон. Якщо кровотеча легка, накладіть бандаж.

Кейси з порятунку людей

Служба Михайла проводила тренінги в Апостоловому, коли туди прилетіла російська ракета, і людина отримала 36 осколкових поранень. Навчені ними парамедики замотали поранення харчовою плівкою та довезли постраждалого у лікарню. 

Ще одного разу цивільний студент служби побачив аварію на трасі. Дівчину, яка постраждала, викинуло з автомобіля на дорогу. Студент поклав її у положення, у якому дихальні шляхи не перекриті, і пересвідчився, що вона не задихнеться. Дівчина отямилась у безпеці, вони разом дочекалися «швидку»

Ресурси, які рекомендує Михайло:

• «Яблуня» — платформа, де багато військової теорії 
• CSA — організація, яка вчить азів поводження зі зброєю.
• Backyard camp — кемп-вишкіл, де вчать тактики та стрільби з міжнародними фахівцями.

Як вибрати та застосовувати турнікети

Максим Гурбич — волонтер ГО «Ініціатива Е+», де він керує напрямком тактмеду. Ще з 2014 року спеціалізується на тактичній медицині, тому розбирається у турнікетах.

Перше, що треба запамʼятати: турнікет є одноразовим виробом. Ні в якому разі використовуйте турнікет після того, як тренувалися з ним, бо жоден виробник не гарантує того, що він спрацює ще раз.

Якщо ви обираєте турнікет, Максим радить звернути увагу на Combat Application Tourniquet (CAT 6-го або 7-го покоління), SAM ХТ, SOF Tactical Tourniquet, Tactical Mechanical Tourniquet (MTM) чи український SICH.

Турецький турнікет Fora Михайло не радить, бо він не підходить для самодопомоги через конструкцію, але ним можна допомогти іншій людині. І ні в якому разі не використовуйте саморобні турнікети. Це не тканина з липучкою та крутилкою, а спеціальний виріб, який рятує життя, тому турнікет повинен бути сертифікованим. Репліки та саморобки ламатимуться і рватимуться, та замість рятування життя губитимуть його.

Завжди перевіряйте виробника турнікета та дивіться на сторінку Центру тестування турнікетів, де їх тестують в дуже комплексних умовах. Тому памʼятайте, що принцип «краще якійсь, ніж жодного» не дає врятувати життя.

Попит на турнікети величезний, ціни немалі, але купити їх реально і в країні, і закордоном. Але завжди перевіряйте виробника.

Підробки часто випускають без маркування, яке мають оригінальні вироби. CAT 7-го покоління має відповідні позначки на воротку, стрічці, нижній стороні пластикової деталі, дату виробництва, номер партії тощо. Якщо порівняєте оригінал з підробкою, завжди відчуєте різницю.

Інші засоби для вашої аптечки можна знайти у цьому списку.

Орієнтування на місцевості

Роман Мороз —  кандидат у майстри спорту з пішохідного туризму, запрошений інструктор у Gorgany Club. Він вчить людей орієнтуватися на місцевості за допомогою приладів та природних орієнтирів.

Перше, що він радить — навчитися працювати з паперовими та цифровими (офлайн та онлайн) картами, а ще користуватися компасом і визначати сторони світу без нього.

Роман наголошує, що завжди треба фіксувати собі орієнтири на місцевості: якщо заходите в ліс, запамʼятайте виразні обʼєкти поруч, як-то дороги, водойми, селища поруч. Умовно, треба доповнювати абстрактну модель місцевості у своїй голові, а не запамʼятовувати самі орієнтири — слід навчитися самого принципу.

На що звертати увагу при орієнтуванні:

• рослини звернені чи нахилені на південь, бо тягнуться до світла й тепла;
• з південного боку кора дерев зазвичай мʼякіша;
• кора берези з північного боку темніша, а чорних плям там більше;
• у багатьох листяних дерев лицьова сторона листа повертається до сонця навіть у похмуру погоду;
• просіки вирубують з півночі на південь та зі сходу на захід. На їхньому перетині  зазвичай стоїть смугастий стовпчик з цифрами з боків. Керунок на північ вказує те ребро стовпа, яке розташоване між гранями з найменшими номерами на щоках стовпа;
• якщо стати обличчям до сонця вранці, тоді перед вами буде схід, а ззаду — захід, справа — південь і зліва — північ. Опівдні буває найкоротша тінь. Вона витягується суворо в напрямку північ — південь, а ввечері довга тінь спрямована на схід.
• Полярна зоря завжди вказує на північ.

Мінна безпека

Валентин Майданюк координує саперний напрямок благодійного фонду «Солом’янські котики». Він із саперами та піротехніками ДСНС навчає мінної безпеки цивільних, а ще проводить присвячені цьому фестивалі. Зараз БФ Валентина готується їхати в Чернігівську та Сумську області, де вони тренуватимуть місцевих.

На його думку, всі повинні знати основи мінної безпеки. ДСНС вважає, що 185 000 км² української території заміновані, а це третина усієї площі держави. Валентин наголошує, що після звільнення Сумщини, Київщини та Чернігівщині звучала цифра у 10 років, і мова йде лише про 3 області. 

«Солом’янські котики» читають для дорослих 1 годину лекції про вибухонебезпечні пристрої, як вони працюють та що робити, якщо знайшли їх. А ще навчають основних правил мінної безпеки:

• якщо не ти приніс предмет, не ти його забираєш;
• бачиш щось вибухонебезпечне — відійди на 50 метрів мінімум;
• познач чимось яскравим небезпечну територію і дочекайся саперів.

Основна загроза для цивільних — це різноманітні міни, включно з артилерійськими, нерозірвані снаряди та гранати. Звертайте увагу на повідомлення місцевої влади: повертайтесь в деокуповані населенні пункти лише коли сапери повідомлять про відсутність загрози. Не ходіть у ліси чи посадки на деокупованих територіях, а пересувайтеся виключно асфальтом. Але і дороги несуть небезпеку, як і їхні узбіччя.

Саморобна вибухівка може бути будь-де: в густій траві, у шафі на кухні чи в дитячій іграшці. Тому слід бути неймовірно обережними, коли ви там, де ще недавно були бої.

Готуємося до всього

Війна — це ненормальний стан для цивілізованої людини. Під час бойових дій може відбутися що завгодно, як ми вже переконалися за понад 200 днів повномасштабного вторгнення. Тому чим більше ми знаємо про потенційні загрози, тим більша ймовірність, що ми впораємося з усіма складнощами.

Допомагайте силам оборони України, вірте у нашу перемогу та бережіть себе.