Як правильно сприймати новини та розрізняти фейки

Ми розуміємо світ через історії. Наш мозок сприймає інформацію, пов’язану між собою у цілісну розповідь. Це було з нами на всіх етапах розвитку людства: пращури передавали наступним поколінням знання про світ через міфи, легенди та релігію. 

Тепер ці знання про світ передаються у цифровому форматі та дуже великих об’ємах. Як серед всього масиву інформації розрізнити, що правда, а що фейк?

Це не так легко, як може здатися спершу. Фейки — не завжди вигадка. Це може бути неповна правда, яка сприймається інакше без розуміння всієї картини, або правда з деякими зміненими або просто вигаданими фактами. Поєднання вигаданих та очевидних фактів змушує наш мозок сприймати інформацію за правду. 

Дивіться джерело новини

Якщо ви побачили пост, яким вам дуже захотілося поділитися з друзями — не поспішайте. Спочатку переконайтеся, що інформація перевірена і її джерелу можна довіряти.

Якщо в тексті є посилання — перейдіть за ними.

За посиланням має бути джерело новини. Це має бути інформація з офіційних джерел (Офіс Президента, ВРУ, Генштаб), від надійних ЗМІ (Суспільне тощо) та перевірених медіа, а також можуть мати фотодокази. Таким новинам можна довіряти.

Фейкові посилання ведуть на: 

• Сторінки, що більше не існують або ведуть на головну сторінку сайту. Ви можете пошукати таку новину в Google, та скоріш за все натрапите на щось із наступних пунктів.
• Фейкові сайти. Тут важливо бути обачним. Посилання такого сайту може відрізнятися від оригіналу всього на одну літеру, або мати інший домен. Згадайте, як шахраї створили ідентичний «Повернись живим» сайт, а люди через неуважність скидали гроші їм.
• Підозрілі сайти. Якщо ви заходите на сайт, а він виглядає як в найкращих традиціях 2000-х, спробуйте знайти таку ж новину на сайтах, яким ви довіряєте. Навряд ви її там знайдете.
• Сайт, що не стосується новини. Наприклад, про проблеми в якомусь регіоні України пишуть на сайті з доменом, зареєстрованим у Болгарії.

Якщо ви перевірили новину і про неї не пише жодне надійне джерело, то новина — фейкова. Такою новиною не треба ділитися, краще поскаржитися на спам. 

А що як посилань немає?🤔

З цим простіше — до таких новин треба ставитись із ще більшою підозрою. В цьому випадку автори новини можуть посилатися на слова якогось знайомого, наприклад, в СБУ. Поки офіційного підтвердження цій інформації немає — не сприймайте її серйозно. В нашому інфопросторі достатньо реальних новин, через які ми переживаємо.

Анонімність викликає підозру

Один з головних способів поширення російської пропаганди — це анонімні телеграм-канали. Анонімність дозволяє скинути з себе відповідальність за те, що пишеш, адже ніхто не знатиме, з кого питати. 

Напередодні повномасштабного вторгнення або за декілька днів після нього рашисти створили у телеграмі понад 80 анонімних каналів місцевого рівня. 

Часто такі канали з’являються на тимчасово окупованих територіях. Так росія сподівається просувати свої ідеї серед українського населення, щоб легітимізувати окупацію. Найпоширенішими каналами були «Харьков наш», «Херсон и Запорожье 24», «Запорожская народная республика». Телеграм і зараз використовується кремлем для просування пропаганди.

Зазвичай теми таких каналів приблизно однакові: дискредитація України, демонізація української армії та перемоги росії, змови Заходу в Україні, гуманітарна допомога від рф та те, як добре окуповані території заживуть з терористами. 

Ці теми сумнівні та мають викликати підозру, адже для їх аргументації зазвичай викривляють реальні факти. Наприклад, росія заявляє, що обстріл Оленівки здійснила Україна, а потім з’являються факти, що стверджують протилежне.

Отже, анонімний канал або новина мають викликати у нас багато запитань, а не бажання ними поділитися. Розпізнати фейк допоможе також тематика новини. Якщо відчуваєте проросійську повістку — швидше за все це фейк.

Більше про телеграм-канали, які веде російська пропаганда можна дізнатися на сайті СБУ.

Новини повинні бути емоційно нейтральними

Ми живемо в епоху післяправди — типу сприйняття інформації, коли наші емоції та переконання більше впливають на нашу думку, ніж факти. Якщо інформація емоційна та подобається нам, ми схильні вважати її правдою.

Фейкові новини розраховані саме на те, щоб викликати емоції. Так працює людська психологія — на емоціях ми втрачаємо пильність. Нам легше піддатися, повірити цим новинам та вирішити ними поділитися.

Тож емоційна, панічна або сенсаційна подача — ще одна ознака фейкової новини. 

Часто найбільш емоційними роблять заголовки, тому радимо читати новину повністю.

Такі новини можуть починатися з «Шок», «Терміново», «Читати усім», або закликати терміново поширити.

Зазвичай, такі новини містять інформацію, що має деморалізувати нас та послабити бойовий дух. Наприклад, коли ми раділи статусу кандидата на вступ до ЄС, російська пропаганда намагалася нас деморалізувати, поширюючи інформацію, ніби цей статус нічого для України не означає. Намагайтеся не піддаватися, не панікувати та в жодному разі не діліться новиною, щоб не стати причетними до поширення фейку. 

Щоб цього не сталося, пам’ятайте: офіційні джерела та авторитетні медіа повідомляють інформацію без емоцій. Вони зацікавлені в тому, щоб ви були поінформовані, але не деморалізовані. Так ми зможемо зберігати холодний розум та приймати складні рішення, пов’язані із цією новиною.

Ознаки фейку

Отже, складові фейку зазвичай такі:

1. Сумнівне джерело новини. Підозрілі сайти, або такі, що не пов’язані з тематикою новини.
2. Анонімність. Так автор не відповідає за інформацію, яку він поширює.
3. Емоційна подача. На емоціях ми ставимося до інформації менш критично.

Як боротися з фейками

Зі зростанням кількості фейкової інформації, зростає і популярність ресурсів з фактчекінгу, що перевіряють інформацію на правдивість. Такими ресурсами в питаннях інформаційної війни є StopFake.org, Вокс Чек та UkraineFacts. 

StopFake створили у 2014 році, він функціонує 13 мовами та має не тільки статті, а й відео та подкасти. 

Вокс Чек — проєкт аналітичної платформи Вокс Україна — перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».

UkraineFacts — сайт, створений спільними зусиллями Міжнародної мережі перевірки фактів у всьому світі. Ця база даних оновлюється щодня.

Що ви можете зробити самі: 

1. Тримайте в голові ознаки фейку та ставтеся до інформації критично.
2. Не взаємодійте з фейками. Більшість соцмереж працює так, що поставивши вподобайку або залишивши навіть негативний коментар, алгоритми вважають, що новина вам цікава та пропонуватимуть схожі. Так ваша стрічка буде заповнена фейками, а пости, з якими ви взаємодіяли будуть показуватися вашим друзям.
3. Не будьте занадто самовпевненими. Університет Юти провів дослідження, яке показало, що 90% людей, що оцінили себе як особу з високим рівнем критичного мислення, гірше розпізнають фейки, ніж люди з середнім рівнем. Тож радимо бути уважнішими до контенту, яким ви хочете поділитися.

Напуття

Оцінюйте контент, що ви споживаєте в інтернеті та ставтесь до нього критично. Так у російських фейків не залишиться жодних шансів, а перемога в інформаційній війні стане ще ближче. Тож довіряємо лише перевіреним джерелам та не поширюємо фейкову інформацію.

Все буде Україна!